Айнтрахт (Франкфурт-на-Майні)

8 березня 1899 у Франкфурті-на-Майні були засновані клуби Frankfurter Fußball-Club Victoria von 1899 і Frankfurter Fußball-Club Kickers von 1899. 5 квітня 1908 гравець Kickers Фрітц Беккер забив два голи у товариському матчі проти збірної Швейцарії — першій грі німецької збірної з футболу. Того ж 1908 року до Kickers приєднується клуб 1. Frankfurter Hockeyclub. У 1911 році в результаті об'єднання Kickers і Victoria з'явився новий футбольний клуб — Frankfurter Fußballverein (Kickers-Victoria) von 1899. У 1914 році після початку Першої світової війни чемпіонат країни був перерваний, а більшість гравців об'єднаного клубу пішли на війну.

Повернувшись з війни футболісти Kickers-Victoria відтворили клуб, а в квітні 1920 року вони об'єдналися з Frankfurter Turngemeinde (заснований в 1861 році) і організовують новий клуб — Turn- und Sportgemeinde Eintracht Frankfurt von 1861. Саме в цей час назві клубу вперше з'являється слово "Айнтрахт "(досл. нім. одностайність, згода). У 1927 році через тиск Німецької гімнастичної Асоціації клуб був розформований і створені дві нові команди — Turngemeinde Eintracht Frankfurt von 1861 і Sportgemeinde Eintracht Frankfurt (FFV) von 1899, які проіснували порівняно недовго.

Після Другої світової війни, знову сформований клуб SG Eintracht 1946 виграє Кубок Гессена. У 1954 році гравець Eintracht Альфред Пфафф у складі збірної ФРН стає чемпіоном світу. У 1959 році «Айнтрахт», перемігши в Берліні «Кіккерс Оффенбах», в перший і останній раз у своїй історії стає чемпіоном Німеччини.

У 1960 році «Айнтрахт 1946» став першим фіналістом Кубка чемпіонів з Німеччини. В Глазго франкфуртців розгромив мадридський «Реал» з рахунком 3: 7. 2 м'ячі з 3 забив форвард Ервін Штейн.

У 1963 році «Айнтрахт» був допущений до участі в першому розіграші Чемпіонату Німеччини з футболу серед професійних клубів. У своєму першому сезоні в Бундеслізі «Айнтрахт» зайняв третє місце і вийшов у фінал Кубка ФРН, де поступився клубу «Мюнхен 1860» з рахунком 0: 2. У 1968 році клуб змінив назву на сучасне — Eintracht Frankfurt eV

60-70-і роки виявилися для клубу з Франкфурта найвдалішими. За збірну ФРН виступали футболісти клубу — Фрідель Луц, срібний призер чемпіонату світу 1966, Бернд Хёльценбайн чемпіон світу і Юрген Грабовський, чемпіон світу та Європи. У 1974 і 1975 роках «Айнтрахт» двічі вигравав Кубок Німеччини.

Під керівництвом тренера Фріделя Рауша вийшов у фінал Кубка УЄФА, де 2 травня переміг іншу німецьку команду — Боруссію (Менхенгладбах). У 1981 і 1988 роках «Айнтрахт» виграв ще два Кубки ФРН, обігравши в фінальних матчах «Кайзерслаутерн» і «Бохум». У 1993 і 1994 роках «Айнтрахт» двічі виходив у чвертьфінал Кубка УЄФА, але повторити успіх 1980 не зміг. У ті ж роки гравець клубу Ентоні Йебоа ставав найкращим бомбардиром Бундесліги.

Після 1994 року становище клубу погіршується і за підсумками сезону 1995/1996 «Айнтрахт» вилетів у 2-гу Бундеслігу. Зате в тому ж році воротар франкфуртців Андреас Кепке стає чемпіоном Європи 1996 року. Через два роки, в 1998 клуб повернувся назад у 1-шу Бундеслігу, але проборовшись три сезони за виживання, в 2001 році знову вибуває в другу лігу.

Повернення «Айнтрахта» у другий дивізіон збіглося з банкрутством основного спонсора команди, що призвело до виникнення боргу в 8 млн. €. Тільки екстрене створення пулу спонсорів, до якого увійшли і ряд міських компаній, наприклад, RMV, Fraport, Mainova, «Messe Frankfurt», врятувало команду від повного краху. На цьому проблеми клубу не закінчилися. Через помилку при оформленні ліцензійних паперів Футбольний союз Німеччини відмовив у видачі ліцензії, що загрожувало клубу перекладом в регіональну любительську лігу. В результаті керівництву «Айнтрахта» вдалося зберегти місце у другій бундеслізі.

У 2003 році «Айнтрахт» домігся повернення в бундеслігу, посівши третє місце в другому дивізіоні. Правда, затриматися серед найсильніших команді вдалося всього на рік.

У 2004 році клуб очолив Фрідхельм Функель, який зумів всього за рік повернути «Айнтрахт» в 1-у бундеслігу. У 2006 франкфуртці програли в фіналі Кубка Німеччини мюнхенської «Баварії» з рахунком 0: 1. Але так як мюнхенці мали право грати в Лізі чемпіонів, то «Айнтрахт», незважаючи на поразку, отримав путівку в Кубок УЄФА, де зумів дійти до групової стадії. За останні три сезони найбільшого успіху клуб з Франкфурта домігся в сезоні 2007/08 років, зайнявши 9 місце. У сезоні 2010/11 вилетів, але вже в наступному сезоні, зайнявши 2-е місце у Другій Бундеслізі, повернувся в Бундеслігу. Відтоді Айнтрахт стабільно закріпився в елітному німецькому дивізіоні, зазвичай займаючи місця в середині турнірної таблиці. Найвищим досягненням стало шосте місце, яке Айнтрахт здобув у сезоні 2012-13. Цей результат дозволив команді потрапити до Ліги Європи. «Айнтрахт» легко пройшов раунд плей-офф, перегравши азербайджанський «Карабах» (4:1 за сумою двох матчів), і впевнено подолав груповий етап, набравши п'ятнадцять очок з вісімнадцяти можливих. Але у 1/16 фіналу команда поступилася португальському «Порту» за правилом виїзного голу (3:3 вдома і 2:2 на виїзді)[1].

В сезоні 2014-15 команда посіла дев'яте місце в першій Бундеслізі. Форвард команди Александер Майєр став найкращим бомбардиром турніру, забивши дев'ятнадцять голів.