Топорков Андрій Дмитрович

Топорков Андрій Дмитрович (12.07.1916 — 25.08.1972) — учасник Радянсько-німецької війни, командир відділення мінометної роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант[1].

Топорков Андрій Дмитрович
Народження 12 липня 1916(1916-07-12)
с. Дубровка зараз Юрлинського району Пермського краю, РФ
Смерть 25 серпня 1972(1972-08-25) (56 років)
м. Майкоп, Республіка Адигея, РФ
Країна  СРСР
Рід військ стрілецькі війська
Роки служби 1937—1939, 1942—1945
Звання гвардії сержант
Командування відділенням мінометної роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Битва на Курській дузі
Чернігівсько-Прип'ятська операція
Битва за Дніпро
Битва за Київ (1943)
Калинковицько-Мозирська операція
Операція «Багратіон»
Нагороди
Медалі

Біографія

Народився 12 липня 1916 року у с. Дубровка зараз Юрлинського району Пермського краю. Закінчив 7 класів школи, працював у колгоспі, в 1937-39 роках проходив строкову службу в Червоній Армії на Далекому Сході[2].

Під час війни призваний у 1942 році. З березня 1943 року — командир відділення мінометної роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Брав участь у битві на Курській дузі, нагороджений медаллю «За відвагу».

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 231-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Маковецький Ф. Є. в наградному листі написав, що в бою за расширення плацдарму 3.10.1943 року Топорков за власною ініціативою переніс свою позицію у порядки піхоти і, коли противник перейшов у контратаку, відкрив фланговий вогонь, знищуючи ворога.

Виявивши станковий кулемет ворога, Топорков прийняв рішення захопити його. Він проповз понад 200 метрів, дочекався, коли піхота противника піднялася у контратаку, кинувся на кулеметну обслугу, знищив кулеметника, а другого номера захопив у полон. Топрков розвернув захоплений кулемет і почав знищувати ворожу піхоту. Наши бійці піднялися в атаку і далеко відкинули гітлерівців. У цьому бою Топорков знищив до 150 німців, забезпечивши наш успіх. Захоплений Топорковим полонений дав важливі відомості про систему вогню ворога[3].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Топоркову Андрію Дмитровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[4].

По закінченні війни Топорков А. Д. демобілізувався. Жив у м. Майкоп, працював експедитором у колгоспі «Заповіт Ілліча». Помер 25 серпня 1972 року.

Нагороди

Пам'ять
  • У навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил України «Десна» встановлено бюст Героя.
  • Ім'ям Топоркова названо вулицю у селі Юрла Пермського краю.

Примітки
  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. http://www.komi-permarchiv.ru/uploads/prezent3.ppt#269,14,Слайд 14
  3. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липня 2012 у WebCite - Фонд 33. — Оп.793756, д.48, запись 150032686, стр.70 (рос.)
  4. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липня 2012 у WebCite ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)

Посилання

Література
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2 (рос.)
  • Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.