Маковецький Федір Єфремович

Народився 25 лютого 1899 року в с. Богданівка, зараз Толочинського району Вітебської області, Білорусь. Закінчив 8 класів Коханівської школи.

В Червоній Армії з 1919 року, воював на Південному фронті, в 1920 році — на Західному. В 1923 році брав участь в боротьбі з басмацтвом. Нагороджений Почесною революційною зброєю[2]. В 1925 році закінчив курси військових командирів, в 1926 — об'єднану військову школу ім. Леніна в Ташкенті, а в 1935 році — курси «Вистрел». З 1927 по 1937 рік служив в 37-му Батумському прикордонному загоні. Після закінчення Вищої прикордонної школи викладав тактику і топографію в Саратовському військовому прикордонному училищі (в 1938–1941 роках)[3]. Був нагороджений ювілейною медаллю «ХХ років РСЧА».

Радянсько-німецьку війну майор Маковецький зустрів у складі прикордонний військ. На посаді командира батальйону 289-го стрілецького полку 13-ї мотострілецької дивізії внутрішніх військ НКВС брав участь в боях проти наступаючих німецьких військ в районі м. Ізюм, в обороні по річці Сіверський Донець, в районі м. Куп'янськ, м. Воронеж, по річці Хопер на схід від м. Борисоглєбськ. Зазнавши значних втрат у боях, 15 червня 1942 року 13-та мотострілецька дивізія за наказом Ставки ВГК була переформована, введена до складу Червоної Армії і отримала найменування 95-ї стрілецької дивізії [4]. З 19 вересня 1942 року 95-а стрілецька дивізія (СРСР) у складі 62-ї армії бере участь в обороні Сталінграду. Маковецький командував спочатку навчальним батальйоном, а потім був призначений ТВО командира 161-го стрілецького полку. Обороняв Мамаїв курган, вів бої в районі заводів "Барикади" і "Червоний Жовтень". За оборону Сталінграда Маковецький Ф.Є. був нагороджений орденом Червоної Зірки.

За оборону Сталінграду 95-й стрілецькій дивізії було присвоене звання гвардійської, 1 березня 1943 року вона була переформована у 75-ту гвардійську стрілецьку дивізію. Підполковник Маковецький став командиром 231-го гвардійського стрілецького полку.

В липні 1943 року відзначився під час боїв у Курській битві в районі Понирі — Ольховатка. Нагороджений орденом Червоного Прапора.

Особливо відзначився Ф.Є.Маковецький при форсуванні річки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року "за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії підполковнику Маковецькому Федору Єфремовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу із врученням ордену Леніна і медалі «Золота Зірка»[5]

В 1944 році Маковецький командує 825-м стрілецьким полком 302-ї стрілецької Тарнопільської Червонопрапорної ордена Кутузова дивізії. В боях за Польщу в серпні 1944 року прориває укріплену оборону німецьких військ в районі села Воля Мелецька, а 23.08.1944 року виходить на північний захід від м. Дембиця, тим самим давши можливість сусіднім частинам зайняти м. Дембиця [6].

Навесні 1945 року в Чехословаччині 825-й стрілецький полк Маковецького проривав глибоко ешелоновану оборону армії Райху біля м. Опава (Троппау). Діючи на головному напрямку наступу, полк опанував населеними пунктами Олдржихів і Пуста-Якортиця, відбиваючи по кілька раз на день сильні контратаки супротивника[7]. Підполковник Маковецький був нагороджений орденом Червоного Прапора.

В цих боях Маковецький був тяжко поранений, йому ампутували ногу, на лікування у госпіталях знадобилось два роки.

З 1947 року гвардії підполковник Маковецький Ф.Є в запасі. Мешкав і працював у смт. Коханово Толочинського району Вітебсьої області, Білорусь.

Помер 7 травня 1974 року.

• медаль «Золота Зірка» № 1889 (17 жовтня 1943)
• Орден Леніна
• чотири ордени Червоного Прапора
• Орден Червоної Зірки
• Медалі

• У навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил України «Десна» встановлено бюст Героя.

• Маковецький Федір Єфремович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Маковецкий Ф. Е. (рос.)
• Фотографии из архива Ф. Е. Маковецкого (рос.)
• Тарнопольская Краснознамённая ордена Кутузова стрелковая дивизия (рос.)

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2 (рос.)
• Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)
• О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз.(рос.)