Топчий Володимир Миколайович

У Миколаївський зоопарк прийшов юннатом в 1965 році. З 1978 року постійно в ньому працює. Працював на посадах екскурсовода, лектора, наукового співробітника, завідувача відділами приматів і хижих тварин. В 1987 без відриву від виробництва закінчив біологічний факультет Всесоюзного сільськогосподарського інституту (Балашиха, Московської області) за фахом біолог-мисливствознавець. Протягом 10 років обіймав посаду заступника директора з зооветеринарної частини. З 2002 року працює директором зоопарку.

Діяльність присвячена проблемам відродження та збереження культури Миколаєва, вихованню підростаючого покоління, пропаганді історико-мистецьких та природничо-наукових знань про минуле та сучасне життя міста та України. Зоопарк тісно співпрацює з навчальними закладами, учні та студенти проходять в ньому практику. Миколаївський зоопарк єдиний серед зоопарків України прийнятий до Всесвітньої Асоціації зоопарків і акваріумів (WAZA) і є представником України в цій організації. Зоопарк бере участь в 52 європейських програмах розведення рідкісних видів. З 2002 року в зоопарку реконструйовано та побудовано близько 30 нових сучасних експозицій для тварин. Є персональним членом CBSG (Міжнародний союз фахівців зі збереженню рідкісних видів, Нью-Йорк).

У 1987 році створив в зоопарку музей історії Миколаївського зоопарку. Це перший подібний музей в зоопарках ЕАРАЗА. У ньому зібрано понад дві тисячі експонатів. Особливий розділ музею присвячений засновнику зоопарку, міському голові Миколі Павловичу Леонтовичу. Виступив ініціатором проекту створення площі перед зоопарком, яка у 2003 році отримала ім'я Леонтовича.

Є автором багатьох наукових і науково-популярних статей і книг про тварин і про зоопарк («Навколо світу за півдня», «Мій Леонтович», фотоальбом «Ми з тобою однієї крові»). Автор проекту книги «Під покровом Мауглі і Багіри»[2].

Одружений на Бондаренко Тетяні Григорівні, 1957 року народження, завідувачки відділу хижих тварин, яка працює в зоопарку з 1974 року. Син — Топчій Дмитро Володимирович, 1985 року народження. Працює в КП Миколаївелектротранс. Батько — Микола Семенович, мати — Зоя Федорівна. Батько 36 років працював у карному розшуку міста Миколаєва, стояв біля витоків службового собаківництва. Брав участь у двох легендарних шлюпочних походах «Динамо»: Миколаїв — Київ та Миколаїв — Москва в 1930-х роках.

• 1999 — Лауреат Міжнародного фонду імені Генрі Форда (США) за пропаганду природничо-наукових знань.
• 2001 — Нагороджений грамотою Міністерства культури України.
• 2001 — Удостоєний звання «Городянин року» у номінації «Культура» у загальноміській програмі «Людина року, городянин року».
• 2005 — Нагороджений Почесною грамотою міського голови Миколаєва.
• 2005 — Удостоєний подяки від Державної служби туризму і курортів, а також медаллю «10 років незалежності України».
• 2006 — За участь в установці пам'ятника Святому Миколаю нагороджений Митрополитом Київським і всієї України Блаженнішим Володимиром медаллю «Рівноапостольного Князя Володимира».
• 2008 — Нагороджений Нагрудним знаком «За заслуги перед містом Миколаїв».
• 2009 — Указом Президента України присвоєно Державне звання «Заслужений працівник культури України».
• 2012 — Рішенням Ради Євро-Азіатської Регіональної Асоціації зоопарків і акваріумів нагороджений Премією ЕАРАЗА імені С. М. Кудрявцева «За великий внесок у розвиток зоопарківської справи».
• 2014 — Обраний Президентом Української Асоціації зоопарків і акваріумів.
• 2014 — Нагороджений Грамотою та нагрудним знаком Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом».

Навесні 2014 року, з початком російської агресії проти України, російське телебачення представило Володимира Топчія як політтехнолога, провокатора і «батька» терористів[3].

• Директор Николаевского зоопарка Топчий стал президентом Украинской ассоциации зоопарков и аквариумов (рос.)