Торунь (село)

То́рунь село в Україні, в Міжгірській селищній громаді Закарпатській області.

село Торунь
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Хустський район
Громада Міжгірська селищна громада
Код КАТОТТГ UA21120190220057530
Основні дані
Засноване 1600
Населення 1344
Поштовий індекс 90015
Телефонний код +380 3146
Географічні дані
Географічні координати 48°40′27″ пн. ш. 23°36′12″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
685 м
Місцева влада
Адреса ради 90015, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Торунь, 503
Карта
Торунь
Торунь
Мапа

 Торунь у Вікісховищі

Географія

У селі річка Торунька впадає у річку Ріку.

Присілки


Щора

Щора - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Торунь

Згадки: перша згадка у 1770, 1904: Fenyvesvölgy, Scsora, 1907: Fenyvesvölgy, 1913: Fenyvesvölgy, 1944: Scsora, Щора.

"In vico Styora, alias ad Possessionem Priszlop pertinente" - "У селі Щора, належному до володіння Присліп"


Рапалосалаш

Рапалосалаш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Торунь

Згадки: ’ 1655: Rapalloszallasa alias Izapataka

Згідно з інвентарним описом Жигмонда Ліпчеї 1646-го року, поселення Рапалосалаш (себто, "Рапіловичів салаш") знаходилось недалеко від місця злиття присліпської та торунської рік, а іншу свою назву ("Ізапоток" або "Чорна Іза") воно якраз і отримало від давньої назви річки Присліпчанки. Окрім того, в документі 1646-го року Жигмонд Ліпчеї доволі детально описав історію про те, як його батько - Гергей Ліпчеї - після купівлі села Рапалосалаш вигнав звідти кенеза Рапіловича (власне, самого засновника поселення), замінивши його своєю людиною із Ляхівця (суч. Лісковця) - Іваном Куручичем.

Історія

Перша достовірна згадка про село Торунь відноситься до 1635-го року.

Село належало до володінь Липчеїв.

Саме з цього періоду в документах починає фігурувати комонім «Turun-Patak», який спочатку без змін використовувався для позначення невеликого гірського поселення, а з часом трансформувався в «Toronya» і «Torun». Чеський дослідник Владімір Шмілауер (1895—1983) вважав, що в назві даного населеного пункту чітко прослідковується слов'янська лексема «ТОУРЪ», себто «тур» — слово, яким колись позначали нині вже вимерлих представників роду європейських диких биків (останнього тура було вбито у 1627 році). Згідно з даними Шмілауера назву села можна вивести від імені реально існуючої (можливо на час заснування села вже лише живої в абстрактних поняттях) тварини. Цікаво, що ще й зараз на околиці села Торун живою і загальновживаною є назва одного із місцевих урочищ — «Турово», що деякою мірою підкріплює подані вище висновки.

Цікаво, що ще й зараз на околиці села Торунь живою і загальновживаною є назва одного із місцевих урочищ — «Турово», що деякою мірою підкріплює подані вище висновки.[1]

Церква Введення пр. богородиці. 1809.

У 1751 р. в селі згадують церкву Стрітення: «деревяна, добра… Образами украшена, нижні нові, верхні старі… Кладбище вода миєт, что опасностю угрожает саму церков, однакож огороженна плотом».

У 1801 р. «Прислоп з Торуном має дві церкви деревяні: єдну в Торуни (очевидно, в Прислопі) рока 1797 поставлену, но ся не маєт вежі, ани креста ани чаші, на что просят вірники 255 ринских из фонда религійного.

Друга церква в Торуни доста добра, вміщаєт 210 вірников, снарядами посередно сооружена» .

Теперішню церкву, збудовану із смереки, датують 1809 p., і вона настільки подібна до прислопської церкви, звичайно, не повторюючи її, що напрошується думка про спільних авторів обох церков. Тризрубна церква має високу башту з бароковим завершенням, покритим бляхою, чудовий ґанок з різьбленими стовпчиками, різьблений карниз та вінці зрубів, профільовані в формі «качурів». Це декоративне багатство доповнюється в інтер'єрі різьбленим проходом між бабинцем та навою, перекритою коробовим склепінням. Нижній ярус іконостаса має дев'ять полів, а другий і третій — по дванадцять.

На жаль, у 1994 р. церкву і дзвіницю оббито блискучим металевим покриттям, а ґанок засклено.

Торунь, 1920

Біля церкви стоїть дерев'яна дзвіниця, яка своєю художньою вартістю та архаїкою форм не поступається більшій дзвіниці в сусідньому Прислопі. Споруджена із соснових напівколод, дзвіниця має двоє воріт у нижньому ярусі, аркові отвори у верхньому, профільовані випуски вінців зрубів.

Докладніше: Церква Введення в храм Пресятої Богородиці

Торунь дав назву перевалу, що веде з Прикарпаття на Закарпаття.

На Торуньському перевалі є австрійський військовий цвинтар часів Першої світової війни, також угорський ДОТ приблизно 1940 р.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1432 особи, з яких 687 чоловіків та 745 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1341 особа.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

МоваВідсоток
українська 99,70 %
російська 0,30 %

Церква

Церква Введення Пр. Богородиці,1809.[5]

Відомі люди

  • Степан Гинилевич (псевдо: «Дубик») — командант станиці національної оборони Карпатської України в Торуні. Загинув поблизу села.

Примітки

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.