Тоцьке Друге

Село розташоване на правому березі річки Самара за 180 км на північний захід від Оренбурга за 5 км на північний схід від районного центру — села Тоцьке.

Історія населеного пункту бере початок з 1904 року, коли був створений Тоцький військовий полігон.[1] Тут навчалися військової справи піхотні, артилерійські і кавалерійські частини Російської армії.[1]

У 1914—1918 роки Тоцький гарнізон був основним центром підготовки маршових полків Казанського військового округу. З 1915 по 1919 роки на території полігону знаходився табір для 130 тисяч військовополонених австрійців, чехів, німців.[1] 16 000 з них померли і спочивають на цвинтарі полігону.[2]

Під час Громадянської війни в 1918—1919 роках тут утримувалися полонені червоноармійці, яких отаман Дутов відправляв поїздами в Сибір. Потім в Тоцькому таборі формував свою дивізію Василь Іванович Чапаєв.[2]

У 1920—1930 роки за неофіційною домовленістю СРСР і Німеччина спільно випробували тут газову зброю.[2]

У 1941—1945 роках на Тоцькому полігоні проходили підготовку радянські солдати перед відправкою на фронт Німецько-радянської війни. Тут був сформований 135 Тоцький гаубичний артилерійський полк,[1] в 1941 році генерал Л. М. Доватора сформував кавалерійську дивізію відправлену на Західний фронт, також формувався 41-й кавалерійський полк.[2]

У 1941—1942 роках на базі полігону формувалися 6-а і 7-а дивізії Польської армії генерала Андерса. У серпні 1942 року через розбіжності з урядом Радянського Союзу вони були виведені з території СРСР в Іран.[2]

4 вересня 1954 року на території полігону під керівництвом Г. К. Жукова проводилися широкомасштабні військові тактичні навчання із застосуванням ядерної зброї.[1]

З 1991 року Тоцький гарнізон — місце постійної дислокації 27 гвардійської Червонопрапорної Києво-Новобузької орденів Кутузова та Богдана Хмельницького II ступеня мотострілецької дивізії, виведеної сюди з території Німеччини.[1]

• Тоцький полігон