Точка Немо
Точка Немо (англ. Point Nemo) — умовна точка в Світовому океані, найвіддаленіша від будь-якої суші на Землі. Розташована у південній частині Тихого океану. Найближчою сушею є безлюдний атол Дюсі за 2688 кілометрів на північ.
| Точка Немо | |
| Відомий під іменем | Point Nemo[1][2], Nemo-pont, Punto Nemo, point Némo і Bod Nemo |
|---|---|
| Названо на честь | Капітан Немо |
| У межах геооб'єкта | Південна частина Тихого океануd[1] |
| Першовідкривач або винахідник | Hrvoje Lukatelad[3] |
| Дата відкриття (винаходу) | 1992[3] |
 | |
 Точка Немо у Вікісховищі | |
Історія
Точку Немо вирахував методом комп'ютерного моделювання в 1992 році хорватський інженер-дослідник Хрвойє Лукатела (хорв. Hrvoje Lukatela). Він запропонував і назву для цієї умовної точки. Символізм назви полягає у тому, що капітан Немо, герой романів Жюль Верна, вирішив назавжди сховатися від людей у морі.
Найближчими до точки Немо точками суші є безлюдні атол Дюсі, острів Моту-Нуї та острови Маер — всі вони віддалені на 2688 км від Точки Немо[4]. Найближче заселене місце — острів Пасхи. Точка Немо належить до переліку земних полюсів недоступності.
Цікавим є той факт, що над Точкою Немо може проходити орбіта Міжнародної космічної станції, оскільки її нахил більше широти Точки Немо — так що час від часу найближчим до точки населеним місцем виявляється приблизно за 400 км, але в космосі.
Через свою особливість її інколи називають наймокрішим місцем на Землі.
Значення
Точка Немо прикметна не лише найбільшою віддаленістю від суші, а й тим, що слугує зоною сильних океанських течій, тому в районі відсутня будь-яка фауна, крім деяких водних бактерій. З цієї причини багато космічних агенцій використовують цей район зоною падіння космічних апаратів, термін експлуатації на орбіті яких добіг кінця. В Точці Немо на дні океану вже 263 таких космічних апаратів та їхніх частин[5].