Традиціоналістський консерватизм

Традиціоналістський консерватизм, часто відомий як класичний консерватизм, є політичною та соціальною філософією, яка підкреслює важливість трансцендентних моральних принципів, що проявляються через певні природні закони, яких суспільство має розважливо дотримуватися[1]. Традиціоналістський консерватизм ґрунтується на політичних поглядах Аристотеля та Едмунда Берка[1]. Традиціоналісти цінують соціальні зв'язки та збереження інституцій предків вище того, що вони вважають надмірним індивідуалізмом[1].

Концепції звичаю, конвенції та традиції особливо наголошуються в традиціоналістському консерватизмі[2]. Теоретичний розум вважається другорядним по відношенню до практичного. Держава також розглядається як соціальна діяльність з духовними та органічними характеристиками. Традиціоналісти вважають, що будь-яка зміна спонтанно виникає з традицій громади, а не як наслідок навмисної, аргументованої думки. Лідерство, влада та ієрархія вважаються природними для людей[2]. Традиціоналізм виник у Європі протягом 18 століття, здебільшого як реакція на хаос Англійської та Французької революцій[2]. Традиціоналістський консерватизм почав утверджуватися як інтелектуальна і політична сила в середині 20 століття[3].

Примітки

  1. Deutsch, Fishman (2010). The Dilemmas of American Conservatism. University Press of Kentucky. (англійською). с. 2. ISBN 978-0-813-13962-3.
  2. Vincent, Andrew (2009). Modern Political Ideologies. John Wiley & Sons. (англійською). с. 63. ISBN 978-1-444-31105-1.
  3. Sedgwick, Mark (2009). Against the Modern World: Traditionalism and the Secret Intellectual History of the Twentieth Century. (англійською). Oxford University Press.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.