Трамвай Нового Орлеана

Трамвай Нового Орлеана (англ. Streetcars in New Orleans) — мережа трамвайних ліній в місті Новий Орлеан, Луїзіана, США. Найдовша Лінія Сент-Чарльз одночасно є найстарішою трамвайною лінією в світі, рух на якій ніколи на довгий час не припинявся. В системі використовується не типова ширина колії 1588 мм, так звана Пенсильванська колія.

Трамвай Нового Орлеана
англ. Streetcars in New Orleans
Опис
Країна  США
Місто Новий Орлеан
Дата відкриття

вересень 1835 як конка

лютий 1893 електричний трамвай
Оператор New Orleans Regional Transit Authorityd
Сайт norta.com
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 5
Довжина маршрутів 35,9 км
Технічні дані
Ширина колії 1588 mm track gauged
Тип живлення контактна мережа
Схема маршрутів

 Трамвай Нового Орлеана у Вікісховищі

Історія

Перші ліній конки відкрились в місті у 1835 році, в наступні десятиріччя мережа ліній постійно розширялась. Наприкінці 1880-х років почалися пошуки більш надійнішого ніж коні методу руху трамваїв, в місті проходили випробування кабельного та парового трамваю, але жоден з цих типів трамваїв не підійшов місту з різних причин. Кабельний трамвай через високий рівень ґрунтових вод, а паровий через протести мешканців яким заважали дим, сажа та значний рівень шуму від рухомого складу. Вихід був знайдений у вигляді електричного трамваю, перша лінія якого запрацювала в місті у лютому 1893 року. Успіх та надійність електричного трамваю змусили і інші компанії електрифікувати свої лінії в місті. На межі століть також почалася консолідація розрізнених компаній, що призвело до появи у 1902 році єдиної компанії що обслуговувала всі Новоорлеанські трамвайні лінії.

Перші автобуси на вулицях міста з'явились у 1924 році, і практично одразу почалися скорочування мережі та заміна трамвайних ліній автобусними маршрутами. Найактивніше лінії почали закривати в повоєнні роки, до 1960-х років вціліла лише лінія Сент-Чарльз які був привласнений історичний статус. Наприкінці 1970-х лінія перейшла в державну власність, це було зроблено за для отримання федерального фінансування. У 1988 році відкрилась Прибережна лінія, це була перша нова лінія в Новому Орлеані з 1926 року.

Під час урагану Катріна мережа значно постраждала від підтоплень та поривів контактної мережі поваленими деревами. Повне відновлення мережі зайняло понад 2 роки. Від повені більш постраждав рухомий склад ніж сама мережа, більша частина історичних трамваїв в місті стала непридатною до використання через вплив води.

Лінії

  • Лінія Сент-Чарльз — довжиною 21,2 км (на мапі зелена), починається від Канал-стріт прямує по вулиці Сент-Чарльз, далі по Саут-Каролтон авеню до кінцевої зупинки у Каролтоні. Цілком обслуговується історичними трамваями.
  • Лінія Канал-стріт — фактично дві лінії довжиною 8,9 км, лінія працювала з 1861 по 1964 та була знов відкрита в 2004 році. Проходить по всій довжині вулиці Канал-стріт від Міссісіпі до цвинтару (червона лінія) з відгалуженням до міського парку (світло-зелена лінія на мапі).
  • Прибережна лінія — довжиною 3,2 км (на мапі синя), відкрилась 14 серпня 1988 року. Проходить поблизу французького кварталу.
  • Лінія Rampart–St. Claude — довжиною 2,6 км (на мапі жовта), найновіша лінія що відкрилась 28 січня 2013 та була завершена 2 жовтня 2016 року.

Рухомий склад

Мережа обслуговується або історичними трамваями побудованими в 1920-х роках, або сучасними вагонами побудованими у вигляді історичних вагонів.

Галерея

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.