Трансепт

Трансе́пт (від піздньолатинського лат. transeptum з лат. trans «за» та лат. septum «огорожа») — поперечний неф в базилікальних і хрестоподібних храмах, що перетинає під прямим кутом основну поздовжню наву і виступає кінцями із загальної маси споруди. Ці виступи називаються раменами трансепта.

План Солсберійського собору з двома трансептами

Трансепт в тринавному храмі.

Трансепти виникли в ранньохристиянських храмах, коли разом з ускладненням обрядів виникла необхідність в збільшенні простору перед вівтарем і абсидою. Використання однієї або двох поперечих нав зробило план храмів хрестоподібним.

Перехід від центрального або декількох продовжніх нав до трансепту оформляється підпружною аркою середохрестя. У католицьких храмах середохрестя зовні часто відзначалося високою баштою з вузькими вікнами і високим наметом (сигнатуркою), у православних — барабаном і куполом.

Іноді слово трансепт використовується у випадку перетину другорядним коридором основного.