Трансильванія – Ясси

Трансильванія – Ясси – один з основних газотранспортних коридорів румунської газотранспортної системи.

Корой

Хетіур

Онешті

Бакеу (Гереєшть)

Ясси (Лецкань)

П'ятра-Нямц

Ботошані

Сучава

Пункти сполучені трубопроводом

Традиційно головні запаси природного газу Румунії зосереджені в центральній частині країни, у Трансильванії (втім, у 21 столітті існують перспективи значного нарощування ресурсної бази за рахунок чорноморського шельфу). Видобуток блакитного палива розпочався тут ще на початку 20 століття[1], у другій половині 1940-х ресурс звідси подали бо Бухаресту, а вже наступного десятиліття масштабне розгортання програми видобутку дозволило прокласти газопроводи з Трансильванії на захід, північ та схід країни.

На східному напрямку у другій половині 1950-х спорудили трубопровід «Схід І» довжиною 275 км та діаметром 700 мм, який пройшов через Онешті до Роману. При цьому траса споруди перетнула Карпатські гори по перевалу Ойтуз. В 1970 – 1973 роках проклали трубопровід «Схід ІІ» діаметром 800 мм, перша частина траси якого до Онешті[2] співпадала з маршрутом «Схід І» (на відміну від останнього «Схід ІІ» далі завертав не на північний, а на південний схід, у напрямку Добруджі).

У підсумку між Трансильванією та північним сходом країни сформувався газотранспортний коридор, до якого відносяться наступні відтинки:

- від Трансильванії до Онешті, на якому прокладені дві нитки: від газового хабу Корой довжиною 204 км та діаметром 800 мм (невеличка початкова ділянка виконана в діаметрі 600 мм) і від Хетіуру довжиною 188 км та діаметром 700 мм;

- від Онешті до Гереєшть (околиці міста Бакеу), де прокладено дві нитки довжиною по 103 км та діаметрами по 500 мм;

- від Гереєшть до Лецкань (на околицях міста Ясси), на якому дві нитки довжиною 59 км та 60 км мають діаметр по 400 мм. При цьому від Гереєшть та ділянки Гереєшть – Лецкань відходять два відгалуження в діаметрах 500 мм та 400 мм, які живлять райони на крайньому північному сході країни (включаючи міста Сучава та Ботошані).

Через сполучення з трубопроводом Шендрень – Онешті (згаданий вище газопровід до Добруджі) можливе надходження до коридору Трансильванія – Ясси ресурсу, імпортованого через Україну, Болгарію або видобутого на офшорних родовищах. В той же час, від Лецкань починається інтерконектор до Молдови (Ясси – Унгени).

Перекачування газу по коридору забезпечується компресорною станцією Онешті. Вона обладнана двома агрегатами – одним Solar та одним Ingersoll rand, які здатні перекачувати до 400 тис м³ та до 286 тис м³ на годину відповідно (зазвичай агрегат Ingersoll rand виконує функцію резерву).

По всій протяжності коридора можливий бідирекціональний рух ресурсу.

На північному сході країни великими споживачами блакитного палива є заводи азотної хімії у Савінешть (Пятра-Нямц) та Бакеу (втім, можливо відзначити, що з середини 2010-х та до 2020-го вони знаходились у простої).[3] Серед розрахованих на використання блакитного палива підприємств електроенергетики можливо згадати розташовану в районі Онешті ТЕС Борзешть, котра обслуговувала великий нафтопереробний завод (наразі обидва ці підприємства закриті). Далі на північ природний газ використовують ТЕЦ Ясси I та ТЕЦ Бакеу (раніше певні обсяги споживала і ТЕЦ Сучава, якій газ був необхідний для розпалювання вугілля).

У 2020-му розпочали прокладання додаткової нитки на ділянці від Онешті до Лецкань, яка матиме довжину 165 км та діаметр 700 мм. Перекачування тут ресурсу забезпечуватимуть нові компресорні потужності у Онешті та Гереєшть, що дозволить транспортувати до 2,2 млрд м³ на рік.[4] Цей проект, зокрема, обумовлений необхідністю збільшення пропускної здатності системи для експортних поставок до Молдови по тільки-но введеному газопроводу Унгени – Кишинів.