Трахтенберг Ісаак Михайлович

Ісаак Михайлович Трахтенберг народився 11 листопада 1923 року в Житомирі. У 1940 році закінчив Київську середню школу № 44. У 1940 році студент філологічного факультету Київського університету.

З 1941 року студент Київського медичного інституту (КМІ). Потім евакуювався з інститутом у місто Челябінськ, де продовжив навчання в КМІ. У 1942 році поєднував заняття в КМІ з роботою в «Челябенергомонтаже» інструментальника на будівництві заводу оборонної промисловості. У той же час пройшов 110-годинну підготовку стрільця ВУС-1.

З 1943 року він був обраний головою студентської профспілки Київського медичного інституту. За активну громадську роботу нагороджений грамотою челябінської Ради депутатів трудящих.

У 1944 році повернувся в Київ з колективом студентів та викладачів інституту, де і продовжив навчання. Через два роки, закінчив Київський медичний інститут, і був зарахований за конкурсом до аспірантури при кафедрі гігієни праці, якою керував Л. І. Медведь. У 1947–1948 роках брав участь у перших повоєнних наукових форумах по профілактичній медицині (XII Всесоюзний і V Український з'їзд гігієністів, епідеміологів, мікробіологів, інфекціоністів). У 1948 році Республіканською протиепідеміологічною комісією призначений уповноваженим з проведення протиепідемічних заходів Залізничного району м. Києва. У тому ж році був нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

У 1951 році Ісааку Михайловичу було присуджено науковий ступінь кандидата медичних наук і він був зарахований в. о. асистента кафедри гігієни праці Київського медичного інституту. З 1951 по 1955 роки працював асистентом кафедри. На посаді професора кафедри, якою в ті роки керував член-кореспондент Академії медичних наук СРСР Г. Х. Шахбазян, І. Трахтенберг пропрацював до 1972 року і за цей час опублікував три монографії, одна з яких присвячена проблемі меркуріалізму, друга — токсикології полімерів, третя — фізіології розумової праці.

У 1956 році І. Трахтенбергу присвоєно вчене звання доцента, а в 1961 році обраний головою профспілки Київського медичного інституту. У 1964 році йому присуджено науковий ступінь доктора медичних наук. У 1966 році І. Трахтенберг нагороджений медаллю «За оборону Києва» і в тому ж році йому присвоєно вчене звання професора. У 1968 році він нагороджений грамотою Президії Українського республіканського комітету профспілки медичних працівників, потім у 1970 році — Почесною грамотою виконкому Київської міської ради депутатів трудящих. У 1972 році І. Трахтенберг обраний завідувачем лабораторії промислової токсикології і гігієни праці при використанні хімічних речовин Київського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань МОЗ України. Він так само став членом секції промислової токсикології проблемної комісії «Наукові основи гігієни праці та профпатології» АМН СРСР.

• Член редакційної колегії періодичного видання «Література і життя»;
• Член редакційної ради (розділ «Гігієна») Великої медичної енциклопедії.

• У 2006 році на міжнародній науковій конференції «Наукові школи Національного медичного університету ім. А. А. Богомольця: від витоків до сучасності презентована книга І. Трахтенберга під назвою «Слово про Alma mater».
• Трахтенберг И. М. Мой Киев, мои киевляне: в 2-х кн. Кн. 1 / Исаак Трахтенберг ; ред.: А. Белоусов, Н. Данкевич. — Киев: Авіцена, 2013. — 390 с.
• Трахтенберг И. М. Мой Киев, мои киевляне: в 2-х кн. Кн. 2 / Исаак Трахтенберг ; ред.: А. Белоусов, Н. Данкевич. — Киев: Авіцена, 2013. — 424 с.