Тревор Сінклер

Тревор Ллойд Сінклер народився в місті Дулвіч, який зараз є районом Лондона, проте виріс у Манчестері[1][2]. Футболом Тревор почав займатися в школі футбольної майстерності при Футбольної Асоціації. А після її закінчення почав свою кар'єру у клубі «Блекпул».

Сінклер почав свою кар'єру у «Блекпулі», де він грав з 1989 по 1993 роки. Тревор Сінклер дебютував у команді 19 серпня 1989 року у віці 16 років і 5 місяців, і побив рекорд Коліна Грінала, колишнього наймолодшого гравця «Блекпула» (пізніше цей рекорд перекриє Метті Кей у листопаді 2005 року). У «Блекпула» були складні часи: тренери часто змінювалися, команда скочувалася в турнірній таблиці Третього дивізіону, а в сезоні 1989/90 вилетіла до останнього професіонального дивізіону — Четвертого. По ходу наступного чемпіонату прийшов тренер Біллі Ейр, за якого команда змогла повернутися до Третього дивізіону. У перший сезон фінал плей-оф за підвищення у класі був програний по пенальті «Торкі» (клубу не вистачило одного очка для прямого виходу), а вже за рік, за аналогічних обставин (не дотягли до прямого виходу, відставши на одне очко від «Мансфілда» і «Ротергема») «Блекпул» все ж підвищився у класі. Фінал плей-оф на «Вемблі» проти «Сканторпа» закінчився переможною серією пенальті, У всіх цих матчах брав участь молодий вінгер Тревор Сінклер. Всього за рідний клуб зіграв 112 матчів і забив 15 голів.

Півзахисника помітили і вже наступного сезону з'явились пропозиції від багатших клубів. Першим захотів переманити до себе Тревора Пітер Рід, тодішній менеджер «Манчестер Сіті». Але спритнішими виявилися «Квінз Парк Рейнджерс».

1993 року за 600 тис. фунтів Сінклер перейшов до «Квінз Парк Рейнджерс». У серпні 1993 року «Лофтус Роуд» покинув ключовий гравець «КПР» — вінгер Енді Сінтон, який за 2,75 млн. фунтів пішов до «Шеффілд Венсдей» і Сінклер мав замінити зіркового гравця. Тодішній менеджер лондонців Джеррі Френсіс одразу довірився Тревору. Вже в другому матчі сезону, вдома проти «Ліверпуля», Сінклер вийшов на лівий фланг півзахисту, де раніше грав Енді Сінтон. 1 вересня Тревор забив свій перший м'яч — у ворота «Шеффілд Юнайтед». Загалом перший сезон у новій команді Сінклер провів відмінно — одразу став основним гравцем, забив 4 м'ячі — крім голу «Шеффілду» він забив у ворота «Норвіча», а в останньому матчі сезону зробив дубль в матчі з «Тоттенгем Готспур».

У сезоні 1994/95 Джеррі Френсіс покинув команду заради «Тоттенгема», а граючим менеджером КПР став Рей Вілкінс. На ролі Тревора в команді це не позначилося. Він знову забив чотири м'ячі в Прем'єр-Лізі. У середині сезону Тревор отримав пошкодження і його підміняв Майкл Мікер, але як тільки Сінклер відновився, Мікер знову сів на лавку.

Наступного сезону у команді настали важкі часи — пішов до «Ньюкасла» Лес Фердінанд, покинув клуб і основнимй захисник Клайв Вілсон. Все це не могло не позначитися на грі команди. До того ж придбання Рея Вілкінса виявилися досить слабкими і не принесли значного посилення команді. Команда трималася на парі нападників Кевін Галлен—Денні Дічіо, та на Сінклері. Вже тоді у Тревора була можливість покинути команду, але вінгер залишився в «КПР» і завоював у жовтні 1995 року нагороду гравець місяця англійської Прем'єр-ліги. Тим не менш він не зміг врятувати команду від вильоту з Прем'єр-ліги за підсумками сезону 1995/96.

Після цього з команди пішов Вілкінс. Замість нього призначили Стюарта Г'юстона, який не зміг з ходу повернути КПР до Прем'єр-ліги. Крім того, отримав травму Кевін Галлен, перестав забивати Денні Дічіо, новачки знову ж таки не підсилили команду. Але «Рейнджери» досить успішно виступали в кубку Англії, і в четвертому раунді потрапили на «Барнслі». Того сезону цей клуб вони здобув путівку до Прем'єр-ліги. Гра на «Лофтус Роуд» проходила з перемінним успіхом — у «КПР» відзначилися Спенсер і Гейвін Пікок, а «Барнслі» відповіли голом Ніла Редферна. І тут Тревор Сінклер відзначився одним з найкращих голів в історії турніру. На правому фланзі півзахисту «КПР» з м'ячем були Спенсер і Пікок, захист «Барнслі» не пропускал їх до штрафного майданчика. Спенсер навісив на прикритого захисником на лінії штрафного Сінклера. А Тревор, спиною до воріт, в падінні через себе завдав удар. М'яч дугою влетів у дев'ятку[3]. У кінці чемпіонату гол Сінклера завоював нагороду «Гол сезону» за версією програми «Матч дня» на телеканалі BBC[4]. Крім цього, у хіт-параді найкращих голів кубка Англії гол Тревора знаходиться на почесному другому місці.

Всього за п'ять років в «КПР» він зіграв 168 матчів і забив 16 голів.

У січні 1998 року Сінклер перейшов до «Вест Гем Юнайтед» за суму 2,7 мільйонів фунтів; 2,3 млн фунтів стерлінгів плюс гравці «Вест Гема» Ієн Дауї і Кіт Роуленд перейшли до «КПР» як частина угоди[5].

Дебютував у «Вест Гемі» Сінклер 31 січня 1998 року, проти «Евертона» (2:2), зробивши дубль. Сінклер одразу став основним гравцем і до кінця чемпіонату забив п'ять м'ячів і став одним з основних гравців у стані «молотобійців». Наступного сезону в команді з'явиться Паоло ді Каніо, який створив з Тревором хорошу зв'язку.

Повернувшись до «Вест Гема» після вдалого для нього чемпіонату світу 2002 року, Тревор одразу дав зрозуміти, що він має намір перейти до іншого клубу.^{[джерело?]} Але при цьому він ще відіграв сезон, продовжуючи бути основним гравцем на полі. Але «Вест Гем» вилетів, вже при Гленні Редері. Пропозиції надійшли від «Сандерленда» та «Манчестер Сіті». У дитинстві Тревор вболівав саме за «Ман Сіті» (коли вчився в школі в Манчестері), тому обрав саме цей клуб.

Всього Тревор провів п'ять років на «Аптон Парку», зіграв 177 матчів у Прем'єр-лізі і забив 37 голів.

Сінклер перейшов в «Манчестер Сіті» влітку 2003 року за 3,3 млн фунтів стерлінгів[6], і забив перший гол за «Сіті» на їхньому новому стадіоні «Сіті оф Манчестер» в матчі Кубка УЄФА, зігравши внічию з валлійським «Нью-Сейнтсом»[7]. 14 березня 2003 року відбулося чергове манчестерське дербі. Закінчилося воно сенсаційно — «Сіті» переміг 4:1. Третій м'яч забив Сінклер.

На початку своєї кар'єри в «Манчестер Сіті» Сінклер грав на лівому фланзі, на цій же позиції він грав за збірну Англії на чемпіонаті світу 2002. Тим не менш, ухід Шона Райт-Філліпса надав можливість для Сінклера грати на його улюбленому правому фланзі.

У листопаді 2004 року Тревор отримав травму, яка фактично і поставила крапку в його кар'єрі. Сінклер ще намагався вийти на колишній рівень, але марно. Він провів у Манчестері ще два неповних сезони і наприкінці сезону 2006/07 пішов з «Манчестер Сіті»[8].

10 липня 2007 року Сінклер підписав контракт з віллійським клубом з другого англійського дивізіону «Кардіфф Сіті»[9]. Проте вийти на колишній рівень футболіст не зумів, забивши за неповний сезон два голи. При цьому свій останній гол він забив у ворота тієї команди, де починалася його кар'єра[10][11]. Тревор гол не святкував з поваги до уболівальників «Блекпула»[12]. Після закінчення сезону «Кардіфф» не захотів продовжувати з ним контракт[13]. Після цього Тревор намагався влаштуватися в «Блекпулі», інших командах, але жодній команді не підійшов і змушений був завершити ігрову кар'єру.

• Володар Кубка Інтертото:

«Вест Гем Юнайтед»: 1999

• Гравець місяця англійської Прем'єр-ліги: жовтень 1995