Оуен Гаргрівз

Гаргрівз переїхав у віці шістнадцяти років з «Калгарі Футхіллс» до «Баварії»[3] 1 липня 1997. Він грав у молодіжній команді U-19 протягом двох з половиною років, перш ніж потрапити до аматорської команди. Вийшов у фінал чемпіонату Німеччини у 1998 році. Команда програла у фіналі «Боруссії Дортмунд» після серії пенальті.

12 серпня 2000 Гаргрівз зіграв свій першій матч у Бундеслізі, замінивши Карстен Янкера на 83-й хвилині. Його перший вихід у стартовому складі стався проти клубу «Унтерхахінг» 16 вересня 2000. У тому сезоні він виграв чемпіонат Німеччини і Лігу чемпіонів УЄФА.

У 2001-02 сезоні Гаргрівз зарекомендував себе гравцем першого складу. Він зробив 46 виступів з клубом, який зайняв третє місце у Бундеслізі. Вийшов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів і до Кубку DFB, програвши «Шальке 04».

У 2002-03 роках Баварія відновила свій статус чемпіона Бундесліги. 26 січня 2003 Гаргрівз забив свій перший гол у грі проти «Боруссії Менхенгладбах». Всього він зіграв 25 матчів у Бундеслізі, 4 в іграх Кубка і 3 у Лізі Чемпіонів.
Гаргрівза було травмовано тричі за цей сезон. У вересні він порвав м'яз стегна, а у жовтні литковий м'яз. У кінці сезону проблеми з аддуктором приведуть до того, що він пропустить три тижні.

У сезоні 2003-04 «Баварія» посіла друге місце у Чемпіонаті і вилетіла з Ліги Чемпіонів від «Реал Мадриду».

У 2004-05 взяли золото Чемпіонату і Кубку Німеччини. З'явився 27 разів і забив 1 гол, грав у трьох матчах Кубка(два голи) і 8 разів у Лізі Чемпіонів.

У 2005-06 додав до своєї скрині титулів ще титул Чемпіона Німеччини і Кубок Німеччини. Гаргрівз забив свій перший гол на новому стадіоні «Альянц Арені» у матчі, 5го серпня 2005, проти «Боруссії Менхенгладбах». Загалом, він зіграв 15 матчів у лізі(один гол), 4 (два голи) у Кубку і 3 у матчах Ліги Чемпіонів. У жовтні 2005 року він продовжує свій контракт з клубом на 4 роки.

У сезоні 2006–2007 зламав ногу. Ця травма тримала його повз матчі клубу протягом всього сезону. Він видужав вчасно, щоб взяти участь у переможному матчі над «Реалом Мадрид».

31 травня 2007 було оголошено, що Гаргрівз приєднається до клубу «Манчестер Юнайтед» 1 липня 2007. Після року переговорів між «Баварією» і «Юнайтед» перейшов за 17 млн.фунтів стерлінгів.[4]

Гаргрівз був представлений, як гравець «Манчестер Юнайтед» 1 липня і підписав чотирирічний контракт з клубом. Гаргрівз отримав сорочку з номером 4 на «Олд Траффорд».

Гаргрівз дебютував за «Манчестер Юнайтед» у товариському матчі проти «Пітерборо Юнайтед» 4 серпня, вийшовши на заміну у другому таймі. Він зробив свою першу появу у Прем'єр Лізі у матчі-дербі з «Манчестер Сіті». Гаргрівз забив свій перший гол за «Манчестер Юнайтед» проти «Фулхема» 1 березня пробивши штрафний удар.[5]

Другий м'яч він забив у матчі з лондонським «Арсеналом», теж зі штрафного удару.[6] У першому же сезоні виграв чемпіонат Англії і Лігу Чемпіонів УЄФА.

На початку другого сезону Гаргрівзу заважали травми. Поїздки до фахівців у Лондон і Швецію не дали ніяких результатів. Після Гаргрівз відправився до штату Колорадо, США у листопаді 2008 року, щоб відвідати відомого хірурга Річарда Стедмана.[7][8] Гаргрівзу зробили операцію на правому коліні 10 листопада 2008 і аналогічну операцію на лівому коліні в січні 2009. Проте, це означало, що Гаргрівз пропустить частину сезону, а в кінцевому рахунку, означає, що він не буде брати участь у матчах, які принесли Юнайтед титул Прем'єр-ліги і Кубка Ліги.[9] Гаргрівз пройшов програму відновлення в США і повинен був повернутися до навчання — брати участь у «Кубку Audi» у Мюнхені. Проте, було вирішено, що він повинен продовжувати свою реабілітацію в США[10].

У січні 2010 року було припущення, що гаргрівз повернеться і візьме участь у матчі проти «Мілана», хоча не повною мірою відповідав фізичним кондиціям[11]. Однак, 4 лютого 2010 року, Гаргрівзу було завдано серйозного удару по його надіям виступати на Кубку Світу, коли сер Алекс Фергюсон замінив його на бельгійського захисника Річі Де Лаета .[12] Очікувалось, що Гаргрівз повернеться після травми у матчі резерву проти «Манчестер Сіті» 11 березня[13], але у день матчу Гаргрівз не був заявлений і продовжував свій навчальний режим[14]. Зрештою він повернувся через тиждень. Зіграв 45 хвилин у резервній команді «Манчестер Юнайтед» у матчі проти «Бернлі» 18 березня.[15] 24 квітня Гаргрівз був заявлений на лавку запасних до першої команди у матчі проти «Тотенхем Хотспур»[16].

2 травня 2010 Гаргрівз вийшов на 93-й хвилині проти Сандерленда.[17] Це був його перший матч у Перм'єр Лізі після нічиєї 1:1 з «Челсі» у вересні 2008 року, після якого він пропустив 113 матчів за 20 місяців[18]. Попри це Гаргрівз пропустив початок сезону 2010-11, зазнавши іншої травми, через яку поїхав до Сполучених Штатів, щоб звернутися до фахівця. 24 вересня Сер Алекс Фергюсон заявив, що Гаргрівз повернувся до тренувань.[19] 6 листопада 2010 він зіграв свій перший матч з вересня 2008 року проти Вулверхемптона, проте був замінений через 5 хвилин на Бебе, знову через дискомфорт у нозі.[20] 22 травня 2011 «Манчестер Юнайтед» розлучається з Гаргрівзом[21]
«Це було складне рішення, враховуючи те, як наполегливо хлопець працює над своєю фізичною формою. Втім ми сподіваємося, що він зможе реанімувати свою кар'єру де-небудь ще», — повідомив Фергюсон в інтерв'ю Mail on Sunday.