Третя Українська Республіка (політична партія)

• 13 травня 1999 — 2010: Партія «Вперед, Україно!»
• 13 квітня 2010 — 2014: Політична партія «Народна Самооборона»
• з 1 липня 2014 — Політична партія «Третя Українська Республіка»

6 лютого 1999 року була заснована партія «Вперед, Україно!»[1]. Головою партії став Віктор Мусіяка. 13 травня вона була зареєстрована міністерством юстиції[1]. 22 травня відбувся перший з'їзд партії[1].

На президентських виборах 1999 року партія «Вперед, Україно!» підтримала кандидатуру Олександра Мороза. 2000 року партія припинила співпрацю з СПУ. Заступником голови партії став Володимир Сівкович. 2001 року Сівкович став виконуючим обов'язки голови партії.

У грудні 2001 році партія прийняла рішення про входження до виборчого блоку «Наша Україна». Посаду голови партії знову обійняв Віктор Мусіяка. На парламентських виборах 2002 року партія в складі виборчого блоку «Наша Україна» увійшла до Верховної ради четвертого скликання[1].

У парламентських виборах 2006 року партія «Вперед, Україно!» брала участь самостійно, але не отримала потрібної кількості голосів[1] (лише 6 934 голоси — 0,02 %, останнє місце серед 45 кандидатів).

У січні 2007 року екс-міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко створив громадянський рух «Народна самооборона»[1]. Згодом було прийнято рішення про перетворення руху на політичну партію шляхом об'єднання з політичною партією «Вперед, Україно!», члени якої були активними учасниками руху «НС»[1].

У квітні 2007 року на об'єднавчому з'їзді партій «Вперед, Україно!» і «Християнсько-демократичного союзу» було прийнято рішення про створення виборчого блоку для участі в парламентських виборах 2007 року[1]. Пізніше ці партії увійшли до єдиного блоку націонал-демократичних сил України «Наша Україна — Народна самооборона» (НУНС)[1]. За підсумками виборів блок «Наша Україна — Народна самооборона» посів третє місце, отримавши 14,15 % голосів (72 місця в парламенті)[1]. У складі фракції НУНС в парламенті діє депутатська група «Народна Самооборона»[1].

13 квітня 2010 року партія «Вперед, Україно!» отримала свідоцтво від міністерства юстиції про перейменування партії «Вперед, Україно!» в політичну партію «Народна Самооборона»[1]. Упродовж всього існування «Народної Самооборони» її лідером був Юрій Луценко[2].

28 грудня 2011 року стало відомо, що партії «Батьківщина» і «Народна самооборона» сформують єдиний список кандидатів у депутати на парламентських виборах в 2012 році[3].

У лютому 2012 року лідер партії Юрій Луценко був засуджений до 4 років позбавлення волі[4]. Вирок був розкритикований українською опозицією і європейськими політиками як випадок політичної заангажованості та вибіркового переслідування[5][6].

У березні 2012 року Юрій Луценко заявив про те, що партія «Народна Самооборона» буде приєднана до партії «Батьківщина»[7].

19 жовтня 2012 року «Народна самооборона» разом із іншими демократичними силами, що входили до Об'єднаної опозиції «Батьківщина», підписала політичну угоду про створення коаліції демократичних сил у Верховній Раді VII скликання.

У квітні 2013 року, після виходу із Менської виправної колонії, лідер «Народної самооборони» Юрій Луценко в ефірі телеканалу ТВі повторно підтвердив, що політичний проект «Народна самооборона» припинив існувати у 2012 році, коли партія влилася із Батьківщиною напередодні виборів до ВР[8]. Проте, юридично партія не була ліквідована.

Після свого звільнення Юрій Луценко заявив про намір створити новий громадський рух «Третя Республіка», який буде прив'язано до майбутніх президентських виборів, а одним з його підсумків стане підтримка одного з кандидатів у президенти[9].

У 2014 році відбувся технічний з'їзд «Народної самооборони», на якому внесли зміни у статут, перейменували партію на «Третя Українська Республіка».

1 липня 2014 було зареєстровано нову назву партії — «Третя Українська Республіка»[10][11][12][13].

Партія виступає за повне перезавантаження влади та втілення інших рішень Майдану в життя; рішучий спротив російській агресії; європейську інтеграцію України. Робить ставку на участь молодих громадян у державотворчих процесах.

Партія також активно просувала себе в інтернеті, щоправда до того часу, як Юрій Луценко почав асоціювати себе з політичною силою Петра Порошенка[14].

• Народна самооборона
• Наша Україна — Народна самооборона
• Християнсько-демократичний союз (Україна)
• Луценко Юрій Віталійович
• Гримчак Юрій Миколайович
• Безсмертний Роман Петрович