Третій Корпус УГА
Третій Корпус УГА — утворено в січні-лютому 1919 року з бойових груп «Щирець», «Рудки», «Крукеничі», «Глибока», «Старий Самбір» — Білобрам Осип був ініціатором, його син Корнило Білобрам — хорунжим, «Лютовиська».
Третій корпус УГА | |
---|---|
| |
На службі | січень-лютий 1919 - лютий 1920 |
Країна | ЗУНР |
По реорганізації УГА до Третього корпусу входили:
- Гірська (1) бригада;
- Стрийська (7) бригада;
- Самбірська (8) бригада;
- бойові групи «Крукевичі» і «Глибока».
На польському фронті Третій корпус обороняв бойову лінію на просторі 178 кілометрів від Тісної в Карпатах до Оброшина під Львовом; бойовий стан — 15,000 багнетів і шабель, і 24 батареї гармат.
У червні Третій корпус було реорганізовано і до нього увійшли бригади: Коломийська (2), Самбірська (8), Стрийська (11) і 14, а також новоутворенні: 12 і Кінна (1). Під час Чортківської офензиви Третій корпус нараховував 7,000 багнетів і шабель і 13 батарей гармат.
.
На Наддніпрянщині 2 і 8 бригади та Кінна (1) увійшли до Армійської Групи генерала А. Кравса, 11 бригада — до групи полковника Олександра Удовиченка, а 14 була залогою Вінниці до свого відходу на фронт проти Добровольчої армії.
У Галичині осідок Третього корпусу був у місті Стрию.
Командири корпусу: полковник Григорій Коссак, генерал М. Ґембачів та полковник А. Кравс; начальниками штабу підполковник Й. Папп де Яноші, підполковник Карл Долежаль, отаман Р. Якверт й отаман Вільгельм Льобковіц.
10 січня 1920 року 3-й корпус УГА прибув на радянський фронт до району Крижопіль — Горячківка — Писарі. 16 січня корпус з боями рухався вздовж залізничної колії Бірзула (Подільськ) — Чубівка. 10 лютого по оголошенні ЧУГА корпус стояв у районі Кассель — Захаріївка — Бергдорф.
У ЧУГА Третій корпус був переформований у Стрілецьку (3) бригаду; бойовий стан на 1 березня 1920 року — 413 старшин і 3067 вояків; командир сотник Осип Станимір, начальник штабу — отаман Вільгельм Льобковіц;
6 квітня 1920 року з бригади вибули частини з'єднань, які покинули ЧУГА і пішли на об'єднання з Армією УНР у Першому зимовому поході.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Інститут історії України