Трибусівка
Трибусі́вка — село в Україні, в Піщанському районі Вінницької області. Населення становить 987 осіб. Розташоване на обох берегах річки Вікниці, що є притокою Дністра.
село Трибусівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район/міськрада | Піщанський район |
Рада | Трибусівська сільська рада |
Облікова картка | Трибусівка |
Основні дані | |
Засноване | 1815 |
Населення | 987 |
Площа | 2,34 км² |
Густота населення | 421,79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24710 |
Телефонний код | +380 4349 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°11′06″ пн. ш. 28°39′47″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
173 м |
Водойми | Вікниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24710, Вінницька обл., Піщанський р-н, с. Трибусівка, вул. Центральна, 7 |
Карта | |
Трибусівка | |
Трибусівка | |
Мапа | |
|
Історія
За переказами старожилів Трибусівка виникла дуже давно. Першими поселенцями були люди, які мандрували і шукали кращих місць для життя, тікаючи від утисків панів. На сільському кладовищі досі збереглися старовинні надгробні хрести. Назва села, за легендою походить від того, що перший такий мандрівник на прізвище Трибух побудував першу хату на одному з горбів, де тепер починається село.
Існує ще одна легенда про виникнення назви поселення. В ній розповідається про те, що колись давно у пана була чарівна донька. На одне із свят він подарував їй дороге намисто. Одного разу красуня вирішила прогулятися у ньому по садку. Нитка розірвалася і намистинки розкотилися по саду. Пан наказав прислузі зібрати намисто. Довго ті люди збирали і відшуковували їх. Врешті-решт зібрали. Однак у намисті не вистачало три бусинки. З тих пір місцевість, де було їх загублено отримала назву Трибусівка.
Село цікаве й тим, що у ньому кожний, бодай маленький куточок має свою назву, яка розкриває велику історію Трибусівки. З неї можна дізнатися хто є хто, коли де жив. Наприклад у селі є Микитова криниця, Томова криниця, Штефанова криниця, Соборна криниця, або ж Марків яр, Булатишин яр, Кабаків мочар. По околицях села розташовані Одаї, що в перекладі з молдовської означає «хутір». Зараз це просто садки, в яких є чимало фруктових дерев, а колись були поселення. Джерело — це ділянка за селом, яка не може не здивувати своєю красою. Тут з-під каміння б'є природне джерело з надзвичайно чистою, холодною, напрочуд смачною водою. На одному з пагорбів села, на роздоріжжі стоїть великий дерев'яний хрест, який, за свідченнями старожилів, встановили коли почали будувати село і який став своєрідним символом та оберегом села. Куток, що знаходиться поблизу нього, так і називається «Біля хреста».
3 червня 1925 Велико-Косницький район розформований, село перейшло до складу Піщанського району.[1]
Галерея
- Школа
- Спортивний майданчик
- Криниця
- Автобусна зупинка
- Церква
- Фельдшерський пункт
- Пункт прийому молока
- Будинок культури
- Річка Вікниця
- Пам'ятник воїнам-односельчанам
- Дорога із села
Примітки
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської Округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля й Київщини»
- Прадідівська слава. Нижня Слобідка
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 319.
- Рішення виконкому Вінницької обласної ради № 416 від 6 липня 1957 р. «Про уточнення обліку населених пунктів»
Джерела
Література
- Трибусі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.517