Трифільєв Євген Парфенович
Євген Парфенович Трифільєв (5 січня 1867 - 17 серпня 1928) - історик, архівіст, краєзнавець.
Трифільєв Євген Парфенович | |
---|---|
Народився |
5 січня 1867 м. Маріуполь, Російська імперія |
Помер |
17 вересня 1928 м. Одеса, УРСР, СРСР |
Громадянство | Російська імперія, СРСР |
Діяльність | історик, краєзнавець, педагог |
Alma mater | Харківський університет |
Вчене звання | професор |
Заклад | Харківський університет, Одеський університет, Одеський інститут народної освіти |
Посада | професор |
Нагороди |
|
Життєпис
Є. П. Трифільєв народився 5 січня 1867 року у Маріуполі у родині купця. Середню освіту здобув у маріупольській гімназії.
Протягом 1886–1890 років навчався на юридичному (один семестр) та історико-філологічному факультетах (історичне відділення) Харківського університету.
Працював викладачем у харківських середніх навчальних закладах. Водночас був хранителем фондів Музею мистецтв та старовини при Харківському університеті.
У 1901 році після проходження магістерського іспиту отримав вчене звання приват-доцента за спеціальністю російська історія і розпочав науково-педогогічну діяльність в Харківському університеті.
У 1905 році Харківський університет присудив йому ступінь магістра російської історії за “Очерки из истории крепостного права в России. Царствование Павла І” (Х., 1904), для написання яких автор дослідив архівні документи Сенату і Державної Ради.
З 1911 року вчений працював професором та завідувачем кафедри російської історії, секретарем історико-філологічного факультету Новоросійського університету в Одесі..
Після 1920 року очолював кафедру російської історії в Одеському інституті народної освіти (ОІНО), викладав в Археологічному інституті. Був головою секції Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. Брав участь в археологічних розкопках поблизу Одеси.
В останні роки життя був залучений Одеським губернським архівним управлінням до розробки архівних фондів в Одесі. За дорученням місцевого істпарту розробляв історію аграрних рухів 1905 року в Херсонській губернії. Пізніше ці архівні документи стали основою для написання наукових праць.
Автор понад 20 наукових праць (зокрема, 2 монографій, 3 брошур, близько 20 наукових статей).
Помер 17 серпня 1928 року в м. Одеса.
Праці
- Очерки из истории промышленности Слободской Украины. – 1.: Селитроварение, XVII – XIX вв. – Харьков, 1894. – 37 с.
- Очерки по истории крепостного права в России. Царствование імператора Павла І. – Харьков, 1904. – 360 с.
- К биографии В. Н. Кармазина. Дело о закладной. – Харьков, 1913. – 8 с.
- Крестьянские волнения в Одесщине в 1905 году// 1905 год. Революционное движение в Одессе и Одесщине. – Одесса, 1925. – С. 102 – 132.
Нагороди
- Орден Св. Володимира 4 ст.
- Орден Св. Анни 2, 3 ст.
- Орден Св. Станістава 2. 3 ст.
Література
- Ясь О. В. Трифільєв Євген Парфенович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 156. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Новикова Л. В., Попова Т. М. Трифільєв Є. П. // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т.4: Р — Я. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 472 — 475. ( http://dspace.onu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/1198)
- Попова Т. М. Из истории Новороссийского университета: Е. П. Трифильев. К 140-летию со дня рождения (биоисториографический контур) // Проблемы славяноведения. — Вып. 9. — Брянск, 2007. — С. 42-62.
Посилання
- Історики ХНУ ім. В. Н. Каразіна//https://studfiles.net/preview/1906584/page:15/
- Календар.// https://www.calameo.com/books/00506916532ad9b9aa600