Тропанець Борис Якович

Борис Якович Тропанець (молд./рум. Boris Tropaneț; нар. 11 жовтня 1964, Зоря, Одеська область, УРСР — пом. 22 травня 2008) — радянський та молдовський футболіст та тренер.

Борис Тропанець
Борис Тропанець
Особисті дані
Повне ім'я Борис Якович Тропанець
Народження 11 жовтня 1964(1964-10-11)
  Зоря, Одеська область, УРСР
Смерть 22 травня 2008(2008-05-22) (43 роки)
  Кишинів, Молдова
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство  СРСР
 Молдова
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
ДЮСШ (смт Сарата)
«Чорноморець» (Од)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1982—1984 «Чорноморець» (Од) 4(1)
1985—1986 СКА (К) 74(27)
1987 «Чорноморець» (Од) 2(0)
1987—1989 «Ністру» 84(18)
1989 «Таврія» 21(1)
1990—1991 «Ністру»/«Зімбру» 64(7)
1991 «Тилігул» 7(2)
1991—1992 «Полонія» (Б) 9(2)
1992—1993 «Амоком» (Кишинів) 29(8)
1993—1995 КАМАЗ 70(12)
1996 «Пучхон Юкон» 1(0)
1996—1998 КАМАЗ 62(4)
1998 «Сокіл» (С) 20(1)
1998—2001 «Зімбру» 27(0)
2001 «Олімпія» (Б) 1(0)
2001 «Пусам Самурін» 10(2)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
2006  Молдова

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Народився в селищі Зоря (Саратський район). Перші кроки в футболі робив у ДЮСШ смт Сарата, перший тренер — В.Р. Златов. Потім перейшов у СДЮШОР «Чорноморець» (Одеса). У 1982—1983 роках виступав у дублюючому складі одеситів. На професіональному рівні дебютував 22 лютого 1984 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 1/16 фіналу кубка СРСР проти краснодарської «Кубані». Тропанець вийшов у стартовому складі, але отримавши жовту картку, на 80-й хвилині його замінив Ігор Соколовський[1]. У Вищій лізі СРСР дебютував в складі одеського «Чорноморця» 11 березня 1984 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 1-о туру проти московського «Торпедо». Борис вийшов на поле на 76-й хвилині замість Ігора Наконечного[2]. вперше на професіональному рівні відзначився голом 1 липня 1984 року на 46-й хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 17-о туру Вищої ліги проти харківського «Металіста». Борис вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. Того сезону у «вишці» зіграв 4 матчі та відзначився 1 голом, ще 2 поєдинки провів у кубку СРСР.

У 1985 році Борис Трапанець був призваний на військову службу, яку проходив у друголіговому київському СКА. По ходу сезону 1986 року повернувся до «Чорноморця», але вибороти місце в першій команді не зумів й решту сезону виступав у дублі, в складі якого відзначився 2-а голами в першості дублерів. Наступного сезону також не зміг стати основним гравцем, зігравши 2 матчі в першій команді. Тому по ходу сезону переходить в кишинівський «Ністру», який на той час виступав у Другій лізі. У 1988 році допоміг кишинівському клубу вийти до Першої ліги, але по ходу сезону 1989 року перейшов до іншої першолігової команди, сімферопольської «Таврія». У футболці «кримчан» відіграв 21 матч (1 гол) у чемпіонаті, а наступного сезону знову захищав кольори «Ністру». В складі молдовського клубу виступав до 1991 року. У 1991 році по ходу сезону приєднався до тираспольського «Тилігула».

У 1991 році вихав за кордон, у Польщу, де підписав контракт з місцевим друголіговим клубом «Полонія» (Битом). У сезоні 1991/92 років у польській першості зіграв 9 матчів та відзначився 2-а голами.

У 1992 році повернувся в Молдову, де підписав контракт з вищоліговим «Амоком» (Кишинів), в футболці якого відіграв 29 матчів та відзначився 8-а голами. У 1993 році виїхав до Росії, де став гравцем місцевого КАМАЗа. Кольори клубу з Набережних Човнів захищав до 1996 року. У Кубку Інтертото 1996 року зіграв 4 матчі за КАМАЗ. Був капітаном КАМАЗа. У Вищій лізі Росії зіграв 70 матчів та відзначився 12-а голами, ще 5 матчів (3 голи) провів у Кубку Росії. У 1996 році залишив розташування російського клубу й переїхав до Південної Кореї. Підписав контракт з «Пучхон Юкон», який виступав у Корейській Суперлізі. Проте закріпитися в південнокорейському клубі Борису не вдалося й зігравши 1 матч у корейському чемпіонаті того ж 1996 року повернувся до КАМАЗа. Проте повернення виявилося не дуже вдалим. Тропанець був гравцем основного складу, але за підсумками сезону команда вилетіла до Першої ліги. Сезон 1998 року Борис розпочав у команді з Набережних Човнів, а продовжив — у саратовському «Соколі».

У 1998 році повернувся до «Зімбру», в складі якого став переможцем національного чемпіонату (2000) і дійшов з цим клубом до третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів сезону 1999/00 років. Другу частину сезону 2000/01 років провів в «Олімпії» (Бєльці), але зігравши 1 матч залишив розташування клубу. Того ж року виїхав до Індонезії, де підписав контракт з представником вищого дивізіону місцевого чемпіонату, клубом «Пусам Самурін» (10 матчів, 2 гола). У цьому клубі й завершив кар'єру футболіста.

Тренерська діяльність

Тренерську кар'єру розпочав помічником тренера в молдавських клубах «Хинчешти» й «Зімбру».

Із серпня 2004 по червень 2007 року очолював молодіжну збірну Молдови, яка була близькою до виходу у фінальну частину молодіжного чемпіонату Європи. Найуспішніші матчі — нічийні результати зі збірною Англії (2:2), Шотландії (0:0), перемога над Грузією (5:1). Ряд гравців молодіжної збірної під його керівництвом пізніше стали виступати за основну команду країни: Олександр Єпуряну, Віталій Бордіян, Александру Гацкан, Ігор Бугайов, Микола Жосан.

Цікаві факти
  • На честь Бориса Тропанця в його рідному селищі названий стадіон, на якому свої домашні поєдинки проводить ФК «Балкани» (Зоря).

Примітки
  1. «Чорноморець» (Одеса) - «Кубань» (Краснодар)
  2. Торпедо (Москва) - «Чорноморець» (Одеса)
  3. «Чорноморець» (Одеса) - «Металіст» (Харків)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.