Трофимчук Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Трофимчук (народився 1 вересня 1955(19550901) у місті Рівне) — український вчений у галузі механіки та інформатики, доктор технічних наук (2000), професор (2005), член-кореспондент Національної академії наук України (2012), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), лауреат Державної премії України в галузі освіти (2017), Заслужений діяч науки і техніки України (2015).[1]

Олександр Миколайович Трофимчук
Народився 1 вересня 1955(1955-09-01) (66 років)
Рівне, Українська РСР, СРСР
Місце проживання Київ
Національність українець
Alma mater Національний університет водного господарства та природокористування (1977)
Галузь механіка, інформатика
Заклад Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору і Інститут гідромеханіки НАН України
Посада Директор
Звання професор, член-кореспондент НАН України
Ступінь доктор технічних наук (1999)
Вчителі Сеймов Валентин Михайлович
Відомі учні 11 докторів та 15 кандидатів наук
Членство НАН України
Відомий завдяки: Дослідженням в галузях динаміки ґрунтів та споруд, ГІС/ДЗЗ технологій та екологічної безпеки
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Державна премія України в галузі освіти
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Засновник наукової школи інформаційних технологій в геоекології

Освіта та наукові ступені

  • 1977 — закінчив Український інститут інженерів водного господарства, гідротехнічний факультет.
  • 1982 — захистив кандидатську дисертацію,
  • 1999 — захистив докторську дисертацію на тему «Динаміка пористих пружних та пружнопластичних ґрунтів, що насичені рідиною».

Кар'єра

Наукові дослідження

О. М. Трофимчук запропонував методи проектування інформаційних систем підтримки прийняття рішень (СППР) — ефективного інструменту для прогнозування фінансово-економічних процесів, екологічного стану територій, зокрема, на основі структурно-параметричної адаптації моделей. Розробив інформаційно-аналітичні системи оцінювання економічних ситуацій, в системах аналізу даних застосовував мережі Байєса.

Розробив методологію моделювання та проектування багатопродуктових комунікаційних мереж з дрібнопартіонними дискретними потоками, що включає понятійний базис, концепції, принципи, математичні моделі, теоретичні методи, алгоритми, технології, методики, схеми і сценарії, націлені на адаптивне використання ресурсного потенціалу мереж при заданих обмеженнях.

Створені математичні і геоінформаційні моделі поверхневого і ґрунтового стоку води на території водозбору та розроблені чисельні методи для розв'язання початково-крайових і варіаційних задач для цих моделей.

Під керуванням О. М. Трофимчука створені і впроваджені автоматизована інформаційна система «Єдиний державний реєстр фізичних та юридичних осіб-підприємців» (Держкомпідприємництва, 2004—2005 рр.), система інформаційно-аналітичного забезпечення та раціонального природокористування (в 12 обласних державних адміністраціях України, 2006—2011рр), інтелектуальна автоматизована інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу (Комітет з питань бюджету Верховної Ради України, 2007—2011 рр.), інформаційна система «Електронний парламент України» (Верховна Рада України, 2011—2014 рр.).

Розробив математичні моделі динаміки насичених пористих середовищ і на їх основі теоретично та експериментально встановив закономірності розповсюдження хвиль, явищ дилатансії та розрідження ґрунтів. Створив динамічні моделі та методи розв'язання задач сейсмостійкості споруд при урахуванні їхньої взаємодії зі складними ґрунтовими основами.

О. М. Трофимчук започаткував базис нового напрямку використання географічних інформаційних систем (ГІС), дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) в геоекології, при аналізі природно-ресурсного потенціалу, оптимізації забруднення поверхневих вод, ґрунтів і атмосфери, моделювання глобальних біосферних процесів, прогнозу геофізичних подій, зокрема, геологічних та екологічних аспектів зниження зсувонебезпеки. На IV Світовому форумі зі зсувів (Любляна, Словенія) Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України отримав сертифікат визначного світового центру (World Centre of Excellence) по зниженню зсувонебезпеки на 2017—2020 рр. Дослідження Олександра Миколайовича знайшли впровадження в будівництві і проектуванні, зокрема, при аналізі динаміки об'єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС, атомних електростанцій Хурагуа (Куба), Белене (Болгарія), при проектуванні морських гравітаційних платформ, гідротехнічних споруд, складанні природоохоронних карт і атласів областей України. За участі О. М. Трофимчука розроблені і видані державні будівельні норми з будівництва у сейсмічних районах України, науково-технічного моніторингу будівель і споруд та щодо інженерного захисту територій, будівель і споруд без зсувів та обвалів.

Значимі наукові результати О. М. Трофимчука були реалізовані в процесі керування ним великими міжнародними проектами: розвитку управління навколишнім середовищем в Україні (район басейну р. Дніпро) (1994—2003 рр., Канада), зі створення Українського центру менеджменту Землі і ресурсів (1999—2004 рр., США), європейські проекти INTAS (2000—2003 рр.), TEMPUS (2012—2015 рр.), проекти Міжнародного консорціуму зі зсувів, членом правління якого він є (2009 — теперішній час). В рамках виконання програми українсько-канадського співробітництва на основі ДЗЗ та ГІС-технологій створено унікальну регіональну інформаційну систему екологічного менеджменту.

О. М. Трофимчук є членом редакційних рад ряду журналів і збірників, головний редактор збірника наукових праць «Екологічна безпека та природокористування».

З 2015 року О. М. Трофимчук бере активну участь в спеціальній тематиці. За завданнями Ради національної безпеки і оборони України розв'язуються задачі ситуаційного управління, визначаються індикатори оцінювання рівня національного розвитку. В 2017 році під його керівництвом виконані роботи зі створення мультисервісної платформи з надання послуг спеціального зв'язку (Держспецзв'язок України) та сегменту тематичної обробки даних дистанційного зондування Землі в інтересах безпеки і оборони України (Державне космічне агентство України).

Індекс Хірша (h-індекс): Google Scholar — 24, Scopus — 12.

Публікації

Має понад 500 наукових праць, підготовлених особисто та у співавторстві.

Є членом редколегій низки журналів і збірників, головним редактором збірника наукових праць «Екологічна безпека та природокористування».

Педагогічна діяльність

О. М. Трофимчук веде велику педагогічну роботу. Створив наукову школу з інформаційних технологій та математичного моделювання в геоекології, підготував 11 докторів (О. С. Волошкіна, 2004 р., С. А. Василенко, 2007 р., Д. В. Стефанишин, 2010 р.,

О. А. Савицький, 2012 р., В. І. Мокрий, 2013 р., В. М. Триснюк, 2016 р., П. С. Венгерський, 2017 р., В. О. Васянін, 2017 р., О. В. Нестеренко, 2020 р., О. М. Терентьєв, 2021 р., К. Х. Зеленський, 2021 р.) та 15 кандидатів наук, нині керує роботою цілої низки аспірантів і докторантів.

З 2002 року він — професор Київського національного університету будівництва і архітектури за сумісництвом.

Підготував 11 докторів та 15 кандидатів наук.

Входить до складу двох спеціалізованих вчених рад на здобуття вченого ступеня доктора наук.

Науково-громадська діяльність

Є членом:

  • Секції раціональне природокористування Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки,
  • Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки,
  • Міжнародного консорціуму зі зсувів,
  • Дійсний член Академії будівництва України.

Відзнаки

  • 2005 — у складі авторського колективу удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Розв'язання проблем раціонального природокористування методами аерокосмічного зондування Землі та моделювання геодинамічних процесів».
  • 2015 — удостоєний почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
  • 2017 — у складі авторського колективу удостоєний Державної премії України в галузі освіти за наукову роботу "Науково-освітній портал «Тарас Григорович Шевченко».
  • 2020 Орден «За заслуги» ІІІ ступеня[2].

Нагороджений Почесними грамотами Кабінету Міністрів та Верховної Ради України (2005), премією ім. В. С. Михалевича НАН України (2015), медаллю «За жертовність і любов до України» (2015) та орденом Святого Миколая Чудотворця (2016) Української православної церкви.

Примітки

Джерела

Література

  • Сеймов В. М., Трофимчук А. Н., Савицкий О. А. Колебания и волны в слоистых средах.  — К.: Наукова думка.   1990—222 с.
  • Довгий С. О., Лялько В. І., Трофимчук О. М., Федоровський О. Д. та інші. Інформатизація аерокосмічного землезнавства.  — К.: Наукова думка.   2001—607 с.
  • Биченок М. М., Трофимчук О. М., Проблеми природно-техногенної безпеки в Україні.  — К.:  УІНСіР.   2002—153 с.
  • Трофимчук А. Н., Гомилко А. М., Савицкий О. А. Динамика пористоупругих насыщенных жидкостью сред. — К.: Наукова думка.   2003. — 232 с.
  • Рапцун М. В., Трофимчук О. М., Сурнін С. Б., Кияшко Г. А., Вайнштейн Г. Л., Рубан Г. П. Джерела викидів парникових газів та заходи з пом'якшення зміни клімату в інфраструктурі міст України / За ред. М. В. Рапцуна, О. М. Трофимчука.  — К.:  Аспект-Поліграф.   2003. — 148 с.
  • Трофимчук А. Н. Сейсмостойкость сооружений с учетом их взаимодействия с грунтовым основанием. — К.:  ООО «Полиграфконсалтинг».   2004. — 72 с.
  • Трофимчук А. Н., Черный В. Г., Черный Г. И. Надежность систем сооружение-грунтовое основание в сложных инженерно-геологических условиях. — К.: Полиграфконсалтинг.   2006. — 248 с.
  • Греков Л. Д., Красовский Г. Я., Трофимчук О. М. Космічний моніторинг забруднення земель техногенним пилом.  — К.: Наукова думка.   2007. — 123 с.
  • Коржнєв М. М., Шеляг-Сосонко Ю. Р., Курило М. М., Трофимчук О. М., Яковлєв Є. О., Андрієвський І. Д., Люта Н. Г. Розвиток України в умовах глобалізації та скорочення природно-ресурсного потенціалу.  — К.: Логос.   2009. — 195 с.
  • Довгий С. О., Євдощук М. І., Коржнєв М. М., Куліш Є. О., Курило М. М., Малахов І. М., Трофимчук О. М., Яковлєв Є. О. Енергетично-ресурсна складова розвитку України.  — К.:  Ніка-Центр.   2010. — 264 с.
  • Довгий С. О., Красовський Г. Я., Радчук В. В., Трофимчук О. М., Андреєв С. М. та інш. Сучасні інформаційні технології екологічного моніторингу Чорного моря.  — К.:  Інформаційні системи.   2010. — 260 с.
  • Довгий С. О., Бідюк П. І., Трофимчук О. М., Савенков О. І. Методи прогнозування в системах підтримки прийняття рішень.  — К.:  Азимут-Україна.   2011. — 608 с.
  • Інформаційно-аналітичне супроводження бюджетного процесу / Довгий С. О., Сергієнко І. В., Авксентьєв М. Ю., Бігдан В. Б., Горбачук В. М., Гуляєв К. Д., Гуляницький Л. Д., Карпець Е. П., Копійка О. В., Лебеда Т. Б., Сембер С. В., Сіверський П. М., Скрипниченко М. І., Соколик М. П., Трофимчук О. М., Чорний Ю. М., Шумська С. С. За ред. С. О. Довгого, І. В. Сергієнка.  — К.:  Інформаційні системи.   2013. — 420 с.
  • Довгий С. О., Бідюк П. І., Трофимчук О. М. Системи підтримки прийняття рішень на основі статистично-ймовірнісних методів.  — К.: Логос.   2014. — 419 с.
  • Електронний парламент України: досвід створення / Довгий С. О., Трофимчук О. М., Лебідь О. Г., Гуляєв К. Д., Кряжич О. О., Сергієнко І. В., Гуляницький Л. Ф., Малишко С. О., Мелащенко А. О., Згуровський М. З., Панкратова Н. Д., Селін Ю. М., Коршевнюк Л. О., Макуха М. М., Савастьянов В. В., Морозов А. О., Кузьменко Г. Є., Баран Л. Б., Вишневський В. В., Коваленко О. Є., Малишев О. В. За ред. чл.-кор. НАНУ, акад. НАПН С. О. Довгого.  – К.:  Логос.   2015. — 458 с.
  • Гомилко А. М., Савицкий О. А., Трофимчук А. Н. Методы суперпозиции, собственных функций и ортогональных многочленов в граничных задачах теории упругости и акустики. — К.: Наукова думка, 2016. — 436 с. : ил. — Библиогр.: с. 397—427.
  • Геомоделі в завданнях еколого-економічних оцінок земель: Монографія / С. О. Довгий, Г. Я. Красовський, В. В. Радчук, О. М. Трофимчук та ін. // за ред. С. О. Довгого.  — К. ТОВ "Видавництво «Юстон». — 2018.  — 256 с.
  • O. M. Trofymchuk, P.I. Bidyuk. Decision support systems, modeling, forecasting, risk estimation. — LAP LAMBERT Academic Publishing — 2019. — 179 p.
  • Трофимчук О., Адаменко О., Триснюк В. Геоінформаційні технології захисту довкілля природно-заповідного фонду. // Інститут телекомунікацій та глобального інформаційного протстору, Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу. — Івано-Франківськ. Супрун В. П. — 2021. — 343 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.