Троїцьке (Нанайський район)

У червні 1859 року сім найбідніших сімей В'ятської губернії прибули на Далекий Схід, з них тільки три сім'ї залишилися освоювати нове місце. Серед переселенців були родини Городилових, Смирнових, Губанових. Вони оселилися поруч із нанайським стійбищем Долін. До кінця осені вздовж берега ланцюжком простягнулося 7 рублених будиночків. В 1860 році в селі було вже 29 селянських господарств. В 1861 році прибула нова група переселенців з В'ятської губернії.

В 1863 році тут поселились українці з Полтавської губернії[2].

Існує три версії походження назви села: три сім'ї були засновниками села; перші поселенці прибули на поселення в релігійне свято Трійцю; назва села перенесена з західних районів країни, де проживали переселенці.

На початку 1860-х років в Троїцькому жило 32 родини, а в 1910 році — їх вже понад півсотні. Спочатку поселенці займалися хліборобством і рибальством. Нанайці навчили переселенців промишляти кету. В 1867 році сталі займатися поштовим візництвом, а в 1872 році селяни повністю відмовилися від вирощування хліба через несприятливі погодні умови. Тепер головними заняттями жителів Троїцького стають полювання і рибальство.

Розповіді старожилів і архівні документи говорять про те, що до 1917 року весь житловий фонд села Троїцьке складався з дерев'яних будинків, збитих спільно кожній родині. Над річкою простягнулася вулиця Набережна довжиною 1 км. До кінця 1912 року побудували невелику школу, волостную контору, церква.

В 1914 році почалася Перша світова війна, і багато молоді чоловіки пішли на фронт. Після Лютневої революції вони повернулися додому, але незабаром почалася нова війна — Громадянська.

Троїцька волость була віддалена частиною Хабаровського повіту, і її віддаленість створювала хороші умови для дій партизан. Виниклі революційні підпільні групи входили в загін Д. І. Бойко-Павлова.

В 1929 році з місцевої церкви зробили клуб. Пізніше, в 1930-і роки, він згорів. На згарищі було збудовано будівлю міліції, але з часом її знесли. Відкривається школа, з'являються бібліотека, клуб, кінотеатр, виникають промислові підприємства. В 1928 році в Троїцькому відкривається перша лікарня, розрахована на 5 ліжок, де працює всього один лікар. Через чотири роки вона перетвориться в дільничну лікарню зі штатом 4 людини. В 1934 році починають свою роботу райздороввідділ і районна лікарня, розрахована вже на 15 стаціонарних місць. З 1934 року працює радіовузол, в цьому ж році в Троїцькому відкрилася перша пекарня.

У 1935 році виходить перший номер районної газети, одна сторінка якої друкувалася російською мовою, а інша — нанайською.

У 1938 році в Троїцькому відкрилася перша середня школа, яка розташовувалася в дерев'яній будівлі. І тільки через два з лишком десятиліття здається в експлуатацію типова цегляна будівля середньої школи № 1.

У 1939 році в селі відкрилася перша аптека, яка зараз займається постачанням лікарськими препаратами всіх медичних установ. У сімдесяті — вісімдесяті роки були зведені: обеліск полеглим односельцям (1973 р.) в парку Центру культури і дозвілля та стела «Дружби народів» (1984 р.). На честь 55-річчя закінчення Великої Вітчизняної війни в селі відкрита площа Перемоги, розбитий сквер з фонтаном.

Населення — 5143 особи (2010; 5725 у 2002[3]).

Національний склад (станом на 2002 рік):

• росіяни — 87 %

Доросле населення Троїцького трудиться в основному в бюджетних організаціях і на тих небагатьох підприємствах, які розташовані на його території, серед них Нанайський ШРБУ, нанайське дослідне лісове господарство, ЗАТ «Троїцький річковий порт», МУПТЕК, ТОВ «Житлобуд», підприємства системи споживчої кооперації.

• Аркуш карти M-53-94.

• На Вікімапії
• Реєстр адміністративно-територіальних одиниць Хабаровського краю
• Троїцьке в Вікімапія
• Сільське поселення «Село Троїцьке» на сайті Ради муніципальних утворень Хабаровського краю