Труба Тарас Іванович

9 березня (за новим стилем) 1914 року в Катеринославі в родині інженера-технолога Івана Труби і його дружини Віри Петрівни народився молодший син, якого назвали на честь Тараса Григоровича Шевченка.

23 квітня 1914 року в Благовіщенській церкві Тараса охрестив протоієрей Євлампій Костянтинович Краснокутський. Хрещеними були: історик Дмитро Яворницький, донька техніка-будівельника Марія Теремовська, лікар Юхим Павловський і почесна громадянка Катеринослава Галина Ємець.

У родині Труби усіх дітей називали на честь видатних українських письменників та поетів. Старшого сина Бориса назвали на честь Бориса Грінченка, а доньку Олесю — на честь Лесі Українки.

Родина з 1907 по 1919 роки проживала в Катеринославі у власному будинку по вулиці Пороховій, 22 (наразі вулиця Кавалерійська, 22). Будинок збудували за власним проєктом Івана Труби.

Вихованням сина, як і інших дітей, займалася мати. Тарас часто бував в гостях у Дмитра Яворницького (в його будинку, в музеї, бував на дніпрових порогах і вчив на пам'ять вірші про Тараса Шевченка).

Навчався у 6-й катеринославській залізничній трудовій школі, садово-городньому технікумі. Як син «ворога народу» не міг одержати вищу освіту в Україні. Закінчив Єреванський зоотехнічний інститут.

Під час Другої світової війни служив у хімічному танковому батальйоні (Шихани), сконструював лижний вогнемет Труби (ЛОТ). 10 років відбував заслання в Норильську за несправедливим доносом «за антирадянську агітацію» (1941—1956), реабілітований через 15 років за часів Хрущовської відлиги (1956).

Тарас Труба, 1941 рік

Проживав з дружиною Антоніною Зав'яловою у Дніпропетровську, працював у хіміко-технологічному та сільськогосподарському інститутах. Захоплювався греблею, лижним та парусним спортом, з дитинства мав хист до малювання, конструювання та винахідництва. Майстер спорту, автор ряду винаходів, художник (персональна виставка 1989). Останні роки життя проживав у Світловодську (з 1974), де був організатором парусного спорту, брав участь у ВДНГ. Помер у Світловодську 24 листопада 1991 року. Похований за участі представників Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького.

У 1991 році написав «Спогади» про своє життя і про життя Дмитра Яворницького. Рукопис передав до фондів Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького.

Зберіг незначну частину архіву батька, фотографії та подарунки від Дмитра Яворницького.

•Труба Т. І. Спогади. Світловодськ, 1991. Фонди ДНІМ. АФД-322/1-2.

•Труба Т. Дмитро Яворницький (уривок зі «Спогадів») // Січеславщина. 2020. Вип. 9. С. 113—116.

Труба і Василенко біля могили Яворницького, 1991 рік

• прилад для визначення рихлов'язої вологи в ґрунті (1966),

• прилад для визначення вологості в рослинних матеріалах в ґрунті (1966),

• мікрокрапельний аналізатор (1966),

• мікрокомпоратор горизонтальний (раціоналізаторська пропозиція, 1966),

• «О термолизе сельскохозяйственных отходов» (співавтор, 1966).

• Василенко Н. З нових надходжень. Листи-спогади Михайла Кривинюка, Бориса й Тараса Труби надійшли до музейного зібрання

• Василенко Н. «І нарекли його Тарасій»: Тарас Шевченко. Тарас Труба. Дмитро Яворницький (до дня народження Т. Г. Шевченка)

• Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. Вип. 2: Листи діячів культури до Д. І. Яворницького / упоряд.: С. В. Абросимова, Н. Є. Василенко, А. І. Перкова та ін. Дніпропетровськ, 1999. С. 313—315. (опубл. 4 листи І. М. Труби до Д. І. Яворницького).

• Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. Вип. 4: Листи Д. І. Яворницького до діячів науки і культури / упоряд.: С. Абросимова, Н. Василенко, А. Перкова. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. С. 249. (опубл. 1 лист Д. Яворницького до І. Труби).

• Норильский С. Сталинская премия: Повести. - Тула: Изд-во "Филиппок", 1998. - 254 с.