Трубка Прандтля

Трубка Прандтля (названа на честь Людвіґа Прандтля) — прилад для визначення швидкості руху потоку (рідини або газу) через вимірювання тиску у ньому.

Трубка Прандтля (основний принцип роботи)

Складається з двох концентрично розміщених трубок, з яких внутрішня служить для вимірювання повного тиску, а зовнішня — статичного. Трубка Прандтля — це удосконалена конструкція винаходу французького вченого А.Піто трубки Піто. Трубка через отвір на торці вимірює повний тиск p₁, а через отвір у боковій поверхні — статичний p₂.

Для нестискуваних рідин швидкість потоку обчислюється за формулою

${\displaystyle v={\sqrt {\frac {2(p_{1}-p_{2})}{\rho }}}}$,

де: ${\displaystyle \rho }$ — густина рідини.

Це рівняння справедливе і для газів, що рухаються з малими швидкостями.

Для газів, у тому числі і повітря, використовується наступне рівняння:

${\displaystyle v={\sqrt {2\gamma /(\gamma -1)gRT(1-(p_{2}/p_{1})^{(\gamma -1)/\gamma })}}}$

де:

• ${\displaystyle \gamma }$ — показник адіабати газу (для повітря ${\displaystyle \gamma =1.4}$),
• R — універсальна газова стала,
• g — прискорення вільного падіння
• T — температура газу.

Це рівняння не можна застосовувати для потоків з надзвуковими швидкостями.