Трухмени

Трухме́ни (інакше ставропольські туркмени, трухмяни, самоназва — туркмен) — етнографіча та субетнічна група у складі туркменів на Північному Кавказі.

Під час фольклорного свята трухменів Ставрополля, травень 2006 року

Розселення

Туркменський район на мапі Ставропольського краю

Національний склад населення Ставропольської губернії за переписом 1897

Етнічна карта 1880 року

Мусульманське населення Ставропілля поєднує корінних трухменів та ногайців із переселенцями з Дагестану та інших республік

Трухмени проживаюють у північно-східній частині Ставропольського краю (Туркменський і північ Нефтекумського районів) Російської Федерації. Традиційно трухменів, як під час перепису населення Росії 2002 року, зараховують до туркменів. Згідно з його даними у Ставропольському краї проживало 13,9 тис. туркменів (трухменів).

Мова

Мова трухменів є діалектом туркменської мови, з помітним впливом мови ногайців, з кочів'ями яких межували трухменські.

Історія

Пращури трухменів були переселені калмиками на Північний Кавказ наприкінці XVII — на початку XVIII століть з півострову Мангишлак. У культурі і побуті трухменів попри туркменську основу багато від народів-сусідів Північного Кавказу. Поділяються на три племені (тайпи): союнаджі, ігдир, човдур[1].

У 1825 році утворене Туркменське приставство, у 1917 році — Туркменський повіт. У 1917 році трухмени увійшли до складу Союзу об’єднаних горців, який у 1918 році проголосив Горську республіку. Представляв їх у Союзі Ніязікеєв Ереджей Алі.

У перші роки радянської влади трухмени піддавалися грабункам сусідніх селян як «ворожа нація», через що народ був поставлений на межу виживання[1].

У 1925 році був створений Туркменський національний район Ставропілля. Статус національного був знятий у 1930-х роках, у 1956 році район було розформовано, у 1970 — відновлено. У 1927 році була здійснена спроба сконцентрувати туркменське населення навколо села Літня ставка, чого частина трухменів уникла, кочуючи у східному напрямку. У період коренізації почали діяти національні школи, у 1930-х районна газета виходила туркменською мовою. Викладання туркменської мови в школах остаточно припинилося у 1965 році[1].

З 1990-х років діє національна організація «Ватан» (Батьківщина), налагоджені зв'язки з Туркменістаном. У 2000-ні роки туркменська мова не викладалася, видань нею у районі не існувало, проте трухмени дивилися супутникові телепередачі з Туркменістану. Незважаючи на практично повну двомовність, туркменська мова зберігається у молоді. Діють традиційні ради старійшин, спостерігається міжплеменна боротьба за владу[1].

У наші дні серед трухменської молоді поширений виїзд на заробітки у нафтогазовидобувні регіони[1].

Демографія

Динаміка чисельності ставропольських трухменів за 1959–2010 рр.

Рік перепису	Чисельність	Частка у населенні
1959	5 856	0,4%
1970	8 240	0,4%
1979	9 345	0,4%
1989	11 133	0,5%
2002	13 937	0,5%
2010	15 048	0,5%

Рідна мова туркменів Ставропольського краю за переписом 2010 р.

Туркменська — 94,9%
Російська — 4,2%

Населені пункти Ставропольського краю, де за переписом 2002 року трухмени становили більшість населення

Населений пункт	Район	Населення, 2002 р.	в тому числі туркменів
аул Кок-Бас	Нефтекумський район	335	99,1%
аул Шарахалсун	Туркменський район	1554	97,9%
аул Едельбай	Благодарненський район	1287	95,2%
аул Махач-Аул	Нефтекумський район	319	95,0%
аул Сабан-Антуста	Туркменський район	871	94,8%
аул Юсуп-Кулацький	Іпатовський район	740	92,2%
аул Башанта	Арзгірський район	415	91,6%
аул Уллубі-Юрт	Нефтекумський район	764	89,5%
аул Чур	Туркменський район	781	89,4%
аул Маштак-Кулак	Туркменський район	346	84,7%
аул Нижній Барханчак	Іпатовський район	337	84,0%
с. Озек-Суат	Нефтекумський район	2264	72,3%
аул Верхній Барханчак	Іпатовський район	427	54,6%
аул Абдул-Гази	Нефтекумський район	670	52,5%

Примітки

Ольга Брусина. ЭТНИЧЕСКАЯ ГРУППА В МНОГОНАЦИОНАЛЬНОМ ОКРУЖЕНИИ: ПОЛЕВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СРЕДИ ТУРКМЕН ЮГА РОССИИ. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.

Джерела, посилання і література

Фестиваль культури ставропольських туркменів (травень 2006 року): фоторепортаж (рос.)
the Turkmens (Trukhmens) of Stavropol (англ.)
Курбанов А. В. «Ставропольские туркмены. Историко-этнографические очерки.» СПб: Изд. отд. Языкового центра СПб ГУ, 1995. (рос.)
Куренов С. Некоторые историко-лингвистические сведения о северо-кавказских (ставропольских) туркменах., Известия АН ТССР 4, 1958 (рос.)
Куренов С. Особенности туркменского говора Северного Кавказа (Ставрополья). Автореферат, Ашхабад 1959 (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[brus-1] Ольга Брусина. ЭТНИЧЕСКАЯ ГРУППА В МНОГОНАЦИОНАЛЬНОМ ОКРУЖЕНИИ: ПОЛЕВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СРЕДИ ТУРКМЕН ЮГА РОССИИ. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.