Трюм (міфологія)

Трюм (Трім) (давньоскан. Þrymr — «гуркіт, гамір») — в германо-скандинавській міфології велетень, князь Йотунгейму. Гримтурс згадується в Старшій Едді, у Сказаннях про Трюма. Викрав у Тора його молот, за що був убитий[1].

Трюм
Тор вбиває гіганта Трюма (Lorenz Frølich)
Міфологія	скандинавська міфологія
Медіафайли у Вікісховищі

У легендах сказано, що за час однієї з ночівель Тора у нього був вкрадений Мйольнір (переклад В. Кривоноса)[2]:

⁶ Сидів на кургані

Трюм, турсів пан,

нашийники псам

робив золоті,

коням чесав

нарівно гриви.

Локі рушив в Йотунгейм, щоб дізнатися про викрадача. Першим йому зустрівся Трім, який відразу ж зізнався у викраденні молота і зажадав у якості викупу богиню Фрейю. Дізнавшись про все, що трапилося, аси зібралися разом і Геймдалль порадив Тору відправитися в Йотунгейм в жіночій сукні під виглядом Фрейї. Разом з Тором відправився і Локі, під виглядом служниці. Завдяки хитрості Локі Трім був зачарований і зворушений. Він послав до гостей свою сестру, щоб вона поклала на коліна його «нареченій» молот і отримала від неї взамін подарунок (молот у язичницких обрядах не тільки був атребутом війни, а й уособлював фалос, був символом плодючості). Отримавши назад свій молот, Тор убив Трюма, всю його сім'ю і гостей, які прийшли на вінчання[3].

Сюжет із викраденням та поверненням зброï Тора не має паралелей в інших стародавніх джерелах. Але у пізніших середньовічних пам'ятках досить розповсюджений — наприклад, у естонському фольклорі. За стилем і фабулою «Сказання про Трюма» тяжіє радше до середньовічних балад, аніж до давньоï епічноï традиціï Півночі. Того вигляду, якого пісня має в рукописі «Старшоï Едди», твір набув порівняно пізно, але це може бути наслідком опрацьовки якогось більш давнього сюжету язичницькоï доби.[2]