Тугар-Салган

Туга́р-Салга́н (башк. Туғар һалған, рос. Тугар-Салган, Тугарсалган) карстове озеро на Південному Уралі, розташоване в Ішимбайському районі Башкортостану (Росія). Має площу 0,1 км², сягаючи завдовжки 395[1]—400[2] м і завширшки 260 м. Найбільша глибина водойми становить 15 м, за цим показником вона є найглибшим карстовим озером Башкортостану[3]. 1985 року оголошена комплексною пам'яткою природи місцевого значення під назвою «Озеро Тугар-Салган і його околиці»[1][2].

Літній туман над озером.
Вигляд Тугар-Салгана у листопаді.
Тугар-Салган
башк. Туғар һалған, рос. Тугар-Салган
Краєвид озера і його околиць з гори Торатау.
Краєвид озера і його околиць з гори Торатау.
53°33′59″ пн. ш. 56°06′15″ сх. д.
Розташування
Країна  Росія
Прибережні країни Росія
Геологічні дані
Тип карстове
Розміри
Площа поверхні 0,1[1]  км²
Глибина макс. 15[1][2] м
Довжина 0,395[1]—0,400[2]  км
Ширина 0,260[1][2]  км
Вода
Басейн
Вливаються безіменний струмок
Площа басейну Білої  км²
Країни басейну Росія
Інше
Острови безіменний
Тугар-Салган (Росія)

 Тугар-Салган у Вікісховищі

Основною гірською породою в околицях водойми є вапняки. Вони вирізняються м'якістю і водопроникністю, тому в цій місцевості розвинені карстові явища. На місці провалу, вимитого підземними водами у вапняковій породі, в минулому утворилось і озеро Тугар-Салган. Його котловина має підковоподібну форму. Вважають, що саме за цією ознакою воно отримало свою сучасну назву: від видозміненого башк. дуға һалған — «дугове озеро»[1].

Береги водойми горбисті згладжених обрисів. Посеред Тугар-Салгана височіє невеликий безіменний острів. З півночі в озеро впадає короткий (завдовжки близько 600 м) безіменний струмок, але жодна річка з нього не витікає, тобто озеро є закритим. Не зважаючи на наявність малої притоки, Тугар-Салган живиться переважно підземними солоними джерелами, тому вода його солонувата. Високий вміст солі у воді джерел обумовлений галогено-сульфатними породами, які підстилають його дно[4].

Берегові ландшафти Тугар-Салгана являють собою ділянки паші на вилугованих чорноземах, пересічені дібровами і різнотравно-ковилевими степами. Невід'ємною частиною навколишнього пейзажу є шихан (гора-останець) Торатау, розташована за 1 км на південь. Ця мальовнича вершина, здавна шанована башкирами як сакральне місце, визнана геологічною пам'яткою природи. Біля підніжжя гори знаходяться руїни табору репресивної системи ГУЛАГ. За 600[1]—800[2] м на захід від озера розташований присілок Шихан. До присілка, гори й озера ведуть декілька ґрунтових доріг. Мальовничість околиць, наявність поблизу різноманітних пам'яток, наближеність великого міста Стерлітамак і зручна транспортна інфраструктура привертають до озера влітку багатьох відпочиваючих.

Джерела

  1. Гареев Э. З. Тугар-Салган // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)
  2. Н. Рундквист, О. Задорина Тугарсалган / Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)
  3. Хрисматуллин И. Р. Геэкологический анализ Стерлитамакских шиханов: последствия и перспективы антропогенного воздействия на комплексные памятники природы // Вестник Кемеровского государственного университета. — № 2 (58). Т.2. — 2014. — С. 77-82. (рос.)
  4. Э. З. Гареев. Геологические памятники природы Республики Башкортостан. — Уфа: Тау, 2004. — С.72.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.