Тулуб Павло Олександрович
Павло́ Олекса́ндрович Ту́луб (* 13 (25) лютого 1862, Київ — † 16 березня 1923, Київ) — український журналіст, поет (писав російською), перекладач і громадський діяч. Батько письменниці Зінаїди Тулуб, син Олександра Тулуба.
| Павло Олександрович Тулуб | |
|---|---|
 Павло Тулуб | |
| Народився |
13 (25) лютого 1862 Київ |
| Помер |
16 березня 1923 (61 рік) Київ |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Діяльність | журналіст, поет, перекладач |
| Alma mater | Київський університет |
| Батько | Тулуб Олександр Данилович |
| У шлюбі з | Тулуб Єлизавета Василівна |
| Діти | Тулуб Зінаїда Павлівна |
Біографічні відомості
Народився 13 (25 лютого) 1862 року в Києві. Освіту здобув у херсонській гімназії та Київському університеті. Після закінчення курсу в 1887 році служив помічником секретаря Київської судової палати, потім мировим суддею у Вроцлаві і з 1898 року членом Таганрозького окружного суду.
Помер 16 березня 1923 року. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-3, ряд 12, місце 2(1)).
Творчість
Писав вірші російською мовою. Почав друкуватися 1890 року. Найвідоміший збірник — «Серед природи» («Среди природы»).
Перекладав поезії Тараса Шевченка російською мовою, друковані у 1904–1908 рр. у журналі «Вестник Европы».
Його переклади, заборонені царською цензурою, увійшли до збірки «Запретный Кобзарь» (1918).
Література
- Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 312.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 280.
Посилання
- Тулуб Павло Олександрович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 326.