Туренко Анатолій Миколайович
Анатолій Миколайович Туренко (24 лютого 1940, м. Кам'янка, Черкаська область — 1 листопада 2020, Харків) — український науковець-автотранспортник. Ректор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, доктор технічних наук (1998), заслужений діяч науки і техніки України (1999).
| Анатолій Миколайович Туренко | |
|---|---|
| Народився |
24 лютого 1940 Кам'янка |
| Помер |
1 листопада 2020 (80 років) Харків |
| Діяльність | інженер |
| Alma mater | Харківський автомобільно-дорожній інститут |
| Посада | Колишній ректор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор технічних наук |
| Нагороди |
|  Медаль «За трудову доблесть»  
|} |
Біографія
Анатолій Туренко у 1956 році закінчив середню школу, в 1959 — Кіровоградський технікум механізації і електрифікації сільського господарства (з відзнакою). 1959—1962 рр. — служба у війську. Закінчив автомобільний факультет Харківського автомобільно-дорожнього інституту (ХАДІ) з відзнакою в 1967 році, інженер-механік.
Асистент, доцент, професор кафедри автомобілів ХАДІ (1969—1990 рр.). Декан автомобільного факультету (1976—1981 рр.); перший проректор (1981—1992 рр.)[1]. З 1992 року — ректор Харківського автомобільно-дорожнього інституту (зараз носить назву Харківський національний автомобільно-дорожній університет).
В 1973 р. захистив дисертацію «Дослідження закритих дискових гальм для важких вантажних автомобілів» на здобуття вченого ступеня кандидата наук, в 1998 р. — доктора наук (тема: «Підвищення ефективності гальмування вантажних і пасажирських автотранспортних засобів з пневматичним гальмівним приводом»)[2].
Науковий доробок
Анатолій Туренко є:
- член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки;
- член Міжнародної асоціації з автомобільної і дорожньої освіті;
- дійсний член Транспортної академії України (ТАУ);
- віце-президент ТАУ, керівник Північно-східного наукового центру ТАУ (1993);
- академік Нью-йоркської академії, США (1996)[1];
- дійсний член Російської академії транспорту (1999);
- член Національного моніторингового комітету України, Австрія (2000);
- академік міжнародної академії людини в аерокосмічних системах (2001);
- почесний професор Московського автомобільно-дорожнього університету, Росія (1995);
- почесний професор Сианьського автомобільно-дорожнього інституту, Китай (1993).
Автор понад 200 наукових робіт, монографій, підручників, навчальних посібників, серед яких монографії:
- «Підвищення ефективності гальмування вантажних і пасажирських автотранспортних засобів з пневматичним гальмівним приводом» (1997),
- «Підвищення ефективності гальмування автотранспортних засобів з пневматичним гальмівним приводом» (2000);
- підручник «Системотехніки транспорту (на прикладі автомобільного транспорту)» (1999);
навчальних посібників:
- «Функціональний розрахунок гальмівної системи автомобіля з барабанними гальмами» (1990)
- «Історія інженерної діяльності. Розвиток автомобілебудування» (1999)
Професор Туренко є керівником наукової школи «Динаміка гальмування і гальмівні системи автомобілів». Науковий напрям, очолюваний Туренком і результати діяльності створеної їм школи гідно оцінені державою.
В 1998 році він і дев'ять його учнів Указом Президента України удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки[2].
Нагороди
- медаль «За освоєння цілинних земель» (1964),
- медаль «За трудовую доблесть» (1970),
- лауреат Державної премії України (1998),
- Заслужений діяч науки і техніки України (1999),
- «Почесна грамота" Кабміну України (2000),
- «Почесна грамота» Верховної Ради України (2002 р.)[1],
- лауреат Міжнародної Премії «Золотий Меркурій» (2003, Англія).
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2004).