Туризм в Угорщині
Туризм в Угорщині славиться багатою історією. Угорщина стала тринадцятою за туристичною відвідуваністю країною світу у 2002 році.[1] У 2004 і 2005 роках кількість туристів, що приїжджали в країну, збільшилася на 7 %[2]. 98 відсотків туристів складають жителі європейських країн, здебільшого — Австрії, Німеччини та Словаччини. Туристичний сезон Угорщини триває з квітня по жовтень. У липні та серпні спостерігається пік туристичної активності. Найпопулярнішим місцем для туристів в Угорщині є Будапешт.
Туризм у Будапешті
Будапешт став одним з найпопулярніших міст центральної Європи серед туристів у 90-ті роки. Пам'ятки міста включають у себе замок Буда, у якому розташовано декілька музеїв і пам'яток архітектури: Угорська національна галерея, Музей історії Будапешта, Церква Святого Матьяша, Рибацький бастіон, Палац Шандора та інші. Користуються популярністю Будівля угорського парламенту і парк Варошлігет[3]. У місті розташовано безліч музеїв і театрів[4]. Замок Буда, набережні Дунаю і Проспект Андраші є об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В Угорщині знаходиться близько 1300 геотермальних джерел, які використовуються для лікування і релаксації з часів Римської Імперії. Римляни будували свої лазні на березі Дунаю ще в I столітті н. е.[5] Більше 30 000 кубічних метрів мінеральної води температурою від 21° до 76 °C витікає з 118 термальних джерел на території Будапешта. Лазні Будапешта, побудовані в різні історичні епохи, пропонують туристам різні послуги: лікування, масаж і спа-процедури[6][7].
Під Будапештом знаходиться близько 200 печер, деякі відкриті для туристів[8]. Сталактитова печера Палволги (Pálvölgy) — великий захоплюючий лабіринт, відкритий на початку XX століття. Це найбільша печерна система пагорбів Буда[9]. Інша печера — Землохеги (Szemlohegy) — примітна гарними стінами, покритими мінеральними солями та чистим повітрям[10]. Печера Матіас (Matyas), що знаходиться на околиці міста й має практично непрохідний рельєф, приваблює любителів екстремального туризму.[11]
Регіональний туризм
Озеро Балатон — найбільше прісноводне озеро центральної Європи. Це другий за популярністю напрямок туризму в Угорщині. В 1994 на озері побувало 2,5 мільйонів туристів[12][13]. Іншими напрямками регіонального туризму є спа курорти, активний відпочинок та культурні пам'ятки[14].В Угорщині створено близько 400 майданчиків для кемпінгу. Прокладено понад 2500 км велосипедних трас. Також особливою популярністю користуються риболовля, спостереження за птахами, верхова їзда і полювання.
Примітки
- Hall, Derek R. (2004). Tourism and Transition: Governance, Transformation and Development. CABI Publishing. с. 74. ISBN 0851997481.
- Lyman, Rick (3 вересня 2006). Budapest Is Stealing Some of Prague’s Spotlight. The New York Times. Процитовано 24 травня 2008.
- Hudman, Lloyd E. (2002). Geography of Travel & Tourism. Thomson Delmar Learning. с. 284–285. ISBN 0766832562.
- Bachmann, Helena (18 березня 2002). Beauty and the Feast. Time. Процитовано 24 травня 2008.
- Schweizer, Kristen (6 березня 2004). Hungary: 'Mediterran' thermal spa water park. The Seattle Times. Процитовано 24 травня 2008.
- Fallon, Steve (2003). Budapest: Steaming Special Section on Thermal Baths. Lonely Planet. с. 97. ISBN 1864503564.
- Krezinger, Szonja (14 травня 2008). Your tour guide to Budapest. Metro World News. Архів оригіналу за 6 червня 2008. Процитовано 24 травня 2008.
- Swanson, Brandon (5 червня 2006). Digging the way to a new market. The Prague Post. Процитовано 24 травня 2008.
- Hebbert, Charles (2002). The Rough Guide to Budapest. Rough Guides. с. 66–67. ISBN 1858288894.
- Hebbert, Charles (2002). The Rough Guide to Budapest. Rough Guides. с. 68. ISBN 1858288894.
- Bowes, Gemma (26 лютого 2006). 20 Urban adventures. The Guardian. Процитовано 24 травня 2008.
- Lake Balaton. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 24 травня 2008.
- Hall, Derek (2003). Tourism and Sustainable Community Development. Routledge. с. 39. ISBN 0415309158.
- Boniface, Brian G. (2005). Worldwide Destinations: The Geography of Travel and Tourism. Butterworth-Heinemann. с. 210. ISBN 0750659971.