Турула Павло

Турула Павло (псевдо «Яворівський») — (народ.11 травня 1909, с. Ріп'янка, тепер Калуський район, Івано-Франківська область 18 серпня 1999, Чикаго, США) — член-засновник УГВР, керівний член ОУН, науковець і громадський діяч.

Турула Павло
Народився 11 травня 1909(1909-05-11)
с. Ріп'янка, Калуський район, Івано-Франківська область
Помер 18 серпня 1999(1999-08-18) (90 років)
Чикаго,  США
Національність українець
Діяльність політик
Відомий завдяки науковець і громадський діяч,
Посада Член ЗП УГВР
Партія ОУНР

Біографія

Народився Павло в 11 травня 1909 році в с. Ріп'янка, тепер Калуський район, Івано-Франківська область. Гімназію закінчив у Львові, хімічні студії в Гданську і Цюриху, закінчив докторат із хімії в Мюнхені наприкінці 1930-х.

В 1938 р. одружився з Оленою (Галею) Чайківською, батько якої Теодор Чайківський був капеланом УГА і загинув під Житомиром в бою з більшовиками. Сама Галина була членом ОУН і навіть майже рік відсиділа у польській в'язниці.

В 1939 р. сім'я переїжджає в Німеччину, спершу у Фрайзінг, згодом у Мільгайм, де Павло працює в харчовій промисловості. Там у них народжується двоє дітей.

На початку 1942 р. родина переїхала до Львова, де Турула працює професором хімії у Фармацевтичному інституті у Львові (1942—1944). Водночас він був керівником лабораторії, яка готувала ліки для мережі ОУН і збройних відділів УПА.

1115 липня 1944 р. поблизу сіл Недільна та Сприня на Самбірщині під охороною відділів УПА відбулися Установчі збори Української головної визвольної ради — об'єднаного політичного й військового центру українських революційно-визвольних змагань, фактично підпільного парламенту й уряду України. Турула взяв участь у проведенні зборів, і за рішенням Головного Збору УГВР став членом Закордонного представництва (ЗП УГВР). Уже в серпні він із сім'єю виїхав через Братиславу, де пробув пів року, до Мюнхена, а звідти в містечко Травнштайн, яке потрапило в американську зону окупації.

У Травнштайні зібралось тисячі біженців зі Сходу Європи, які гуртувались у національні групи, і Павло Турула деякий час був комендантом табору для українців. Тут у Турулів народилась третя дитина. Згодом українців перевели в Діллінген, а Турула переселився в Новий Ульм. Він продовжував виконувати організаційні обов'язки в таборі і крім цього викладав харчову хімію у фармацевтичній вищій школі в Мюнхені.

В 1950 році Турули переїхали до США, в Чикаго, де оселились напостійно. Подружжя працювало за спеціальністю і займалося активною громадською роботою. Павло в 1970-х роках був у керівництві товариства «Самопоміч», яке було створене в 1940-х роках і з якого утворилися різні громадські організації української діаспори США, зокрема кредитна спілка «Самопоміч». Також допомагав дружині в її праці у «Пласті». Спільно допомагали Українському Національному Музею.

Брав участь в Конференції Середовища УГВР 10—11 жовтня 1987 в Нью-Йорку.

В 1994 році, в 50-ту річницю УГВР, сім'я вперше за 50 років відвідала Україну.

Павло Турула помер 18 серпня 1999 р. Олена Турула померла 3 грудня 2010 року.

Література

  • Ствердження і постанови делегатської конференції середовища УГВР. Нью-Йорк, 1988.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.