Турцевич Іван Григорович

Турцевич Іван Григорович
Народився 4 квітня 1856(1856-04-04)
Сухиничі, Річицький повіт, Мінська губернія
Помер 1938(1938)
Поховання Ніжин
Діяльність класицист
Alma mater Q9268208?, Q55333895?, Петербурзький історико-філологічний інститутd і Історико-філологічний інститут князя Безбородька (1879)
Галузь антикознавство
Ступінь професор

Іва́н Григо́рович Турце́вич (* 4 квітня 1856 — між 20 листопада і 20 грудня 1938) — вчений-антикознавець, історик-медієвіст, професор Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька, дійсний член кількох наукових товариств.

Короткий життєпис

Навчався у Мозирській, потім Шавельській гімназіях. По тому вступив до Петербурзького історико-філологічного інституту. 1875 року через хворобу перевівся до нововідкритого Ніжинського інституту князя Безбородька. Ще будучи студентом старших курсів, перебував на посаді вчителя арифметики в Ніжинському жіночому шестикласному училищі.

У 1879—1892 роках — учитель стародавніх мов. У цьому часі перебував у закордонних відрядженнях — протягом 1879—1880 років у Франції, з 1889 по 1890 рік — у Бонні, містах Греції, Італії, Франції.

Входив до складу Товариства Нестора-літописця (11.11.1890) та Київського відділення Товариства класичної філології і педагогіки — з 1890 року був членом ради.

У 1892 році призначений в. о. екстраординарного професора Ніжинського історико-філологічного інституту — кафедра римської словесності. 1908 року вдостоєний звання ординарного професора. У липні 1909 звільнився зі служби за вислугою років. Під час перебування у відставці йому присвоєний чин дійсного статського радника.

У 1909—1914 роках обирався гласним Ніжинської міської думи.

Влітку 1918 року більшовики приходять у Ніжин, Турцевича позбавляють права на пенсію. Восени 1919 року солдати Добровольчої армії реквізують речі професора, після цього він довгий час відчуватиме брак найнеобхіднішого. У 1920 роках радянські владоможці постійно підселяли йому на власний розсуд квартирантів — часом їх число сягало 15, які довели помешкання до розрухи, а професора — до зубожіння. 1922 року Турцевича звільняють з посади професора, того ж року беруть на іншу роботу в інституті. 1924 року Турцевич стає керівником секції античної культури Ніжинського інституту, 1926-го виходить на пенсію — відмовляється від праці з аспірантами, аби не готувати «усередненого» спеціаліста. Весь цей час, аж до смерті тривало приниження та зменшення постаті Турцевича як ученого — з 1919 року він не опублікував жодної праці.

В останні роки життя професор був змушений продавати власні речі та книги з бібліотеки. Похований на Грецькому кладовищі в Ніжині, надгробок не зберігся.

Серед робіт

Серед учнів

  • вчений-візантист Костянтин Штепа
  • Т. П. Алеєксєєв,
  • В'ячеслав Костянтинович Пухтинський.

Джерела

  • Гордієнко Д. С., Коростильов Т. В. Тарас Шевченко в житті і творчості вчених-античників Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови (проф. І. Турцевич, О. Покровський) // Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. Вип. 11. — К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2009. — С. 142—151.
  • Гордієнко Д. С., Коростильов Т. В. До біографії проф. І. Турцевича: одна зі студентських праць // Сіверянський літопис. — 2010. — № 1. — С. 110—115.
  • Іван Григорович Турцевич (1856—1938)
  • Дулич-Турцевич Іван Григорович (рос.)
  • «Погляди Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка»
  • Турцевич І. Г. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.