Мозир

Мо́зир[2] (біл. Мазы́р) місто обласного підпорядкування в Мозирському районі Гомельської області Білорусі, центр району[2]. Місто розташоване за 133 км на захід від Гомеля і за 320 км на південь від Мінська, у горбистій місцевості у межах Мозирського пасма. На території населеного пункту розміщується найбільший у Білорусі порт Пхов на річці Прип'ять. Населення Мозиря становить 112 тис. чоловік. Площа Мозиря — 3674 га. Поруч із Мозирем пролягає нафтогін «Дружба». Через Мозир пролягає залізниця Калинковичі Коростень.

місто Мозир
біл. Мазы́р
Герб Мозиря
Основні дані
52°02′ пн. ш. 29°15′ сх. д.
Країна  Білорусь
Область Гомельська область
Район Мозирський район
Перша згадка 1155
Магдебурзьке право 1577
Статус з 1795 року
Населення 112 003 (2016)
Площа 49,46 км²
Транслітерація назви Mazyr
Поштовий індекс 247760
Телефонний код +375-2351
Висота 160 м і 122 м[1] м.н.р.м.
Водойма Прип'ять
Міста-побратими Сєверодвінськ, Росія; Єгор'євськ, Росія; Коростень, Україна; Харцизьк, Україна; Страконице, Чехія
Відстань
Найближча залізнична станція Мозир
До Мінська
 - фізична 320 км
До обласного центру
 - фізична 133 км
Мозир
Мозир
Мозир (Гомельська область)

 Мозир у Вікісховищі

Архітектурно-планувальна система міста обумовлена складним рельєфом Прип'яті. Культурний і історичний центр Мозиря — площа Леніна — географічно знаходиться на околиці міста, на березі Прип'яті. Уздовж річки проходить вулиця Радянська, перпендикулярно якої по руслу і схилах ярів вглиб міста піднімаються інші вулиці.

Географія

Розташування

Місто розташоване на правому березі Прип'яті на східному Поліссі, на українсько-білоруській етнічній межі[2].

Клімат

Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[3]. Опадів 636 мм на рік[3]. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 31 мм[3]. Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 91 мм[3]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм[3]. Пересічна температура січня — -6,6 °C, липня — 18,5 °C[3]. Річна амплітуда температур становить 25,1 °C[3].

Клімат
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −3,5 −1,9 3,1 12,5 19,5 23,0 24,1 23,2 18,1 11,1 3,7 −0,7 11,0
Середня температура, °C −6,6 −5,3 −0,6 7,6 13,8 17,3 18,5 17,5 13,0 7,1 1,2 −3,2 6,7
Середній мінімум, °C −9,7 −8,7 −4,3 2,8 8,2 11,7 12,9 11,9 7,9 3,2 −1,2 −5,7 2,4
Норма опадів, мм 38 31 33 45 52 86 91 71 53 44 47 45 636
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

В письмових джерелах Мозир вперше згадується в 1155 році, коли київський князь Юрій Долгорукий передав його Чернігівському князю Святославу Ольговичу. Входив до складу Київського, Чернігівського і Туровського князівств. З середини XIV століття у складі Великого князівства Литовського, з 1569 року Речі Посполитої. У 1577 році Мозир отримав Магдебурзьке право. Документ про надання цього привілею зберігається в Національному історичному архіві Білорусі.

В результаті пожежі на початку XVII століття мозирський замок і частина міста згоріли. У зв'язку з цим, впродовж 16091613 років, були прийняті накази, згідно з якими жителям наказано відбудувати заново замок та міські площі. У XVII столітті тут сталося антифеодальне повстання.

Під час повстання під проводом Хмельницького за місто велися бої між козацькими та польсько-литовськими військами, нетривалий час входило до української козацької держави[2].

Після другого поділу Речі Посполитої 1793 року Мозир увійшов до складу Російської імперії[2]. У грудні 1917 року в Мозирі було встановлено Радянську владу. З лютого 1918 року місто було окуповано військами кайзерівської Німеччини. З грудня 1918 належало до УНР. Місто було центром Поліського староства Української Держави[4]. З 5 березня по 29 червня 1920 року Мозир потрапив під польську окупацію. З 1924 року Мозир — центр району, в 1926—1930, 1935—1938 роках — центр Мозирського округу, з 1938 — центр Поліської області. У Другу світову війну Мозир був під гітлерівською окупацією з 22 серпня 1941 по 14 січня 1944 роки, входячи з 20 жовтня 1941 року до складу генеральної округи Житомир як центр однойменної округи. Окупанти створили табір смерті, також понад тисячі осіб було вивезено на каторжні роботи до Німеччини. У 1954 році Мозир і Мозирський район увійшли до складу Гомельської області.

Єврейська громада

На межі XIX і XX століть Мозир був єврейським містечком. Єврейське населення знищене в роки Другої світової війни, залишки емігрували до Ізраїлю і США.

Рік Єврейське населення Усе населення % Євреів Примітки
1897 5631 8076 69.73 % перепис 1897 року
1927 ~6000 14300 42 % перепис 1927 року[5]
1939 6307 17500 36.04 % приблизно[6]
1970 4300 48000 8.96 % перепис 1970 року[7]
1979 3600 105882 3.40 % перепис 1979 року[7]
1989 3200 128000 2.50 % перепис 1989 року[7]
1999 565 114000 0.50 % приблизно[7]
2004 <500 111500 0.45 % приблизно

Промисловість

  • Нафтопереробна — ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод»
  • Хімічна
  • Нафтохімічна
  • Машинобудівна
  • Металообробна
  • Деревообробна
  • Легка — ВАТ "Мозирському швейна фабрика"Надекс"
  • Харчова — ВАТ «Мозирьсоль», Етанол
  • Послуги — ПІКП Полесьепроект — філія-проектні роботи, ОДО Террастройпроект-плюс — проектні роботи, будівельні роботи, поліграфія

Транспорт

У місті, крім автобусів, діє трамвай. Довжина лінії — понад 20 км. Діє один маршрут. Через територію міста пролягає залізнична лінія Калинковичі Коростень (Україна), на якій розташована залізнична станція Мозир. Річковий транспорт нерозвинений, хоча порт «Пхов» є найбільшим в країні.

Освіта

У місті налічується 15 середніх шкіл, 4 музичні школи, 35 дитячих садів, будівельний технікум, училища — геології, будівельні, олімпійського резерву, медичне училище, Мозирський державний педагогічний університет. У Мозирі працюють курси освітнього центру «Лідер», у якому можна пройти курси за 13-ма програмами навчання.

Культура

У Мозирі є кінотеатр «Мир», драматичний театр імені Івана Мележа. У 1990 році було відкрито Палац культури МНПЗ, приймає в своїх стінах великих зірок. Мешканців міста обслуговують понад 50 бібліотек. У Мозирі є краєзнавчий музей, музей прикладної творчості, міський виставковий зал.

Спорт

Основні спортивні об'єкти: басейн, 3 стадіону, гірськолижний комплекс, школа олімпійського резерву РБ.

Уродженці і жителі

Галерея

Примітки

  1. GeoNames — 2005.
  2. Мозир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Т. Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — С. 1636.
  3. Mazyr climate: Average Temperature, weather by month, Mazyr weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 січня 2020. (англ.)
  4. Леонюк В. Поліське староство // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — С. 145. — ISBN 978-966-325-135-6.
  5. г. Мозырь (Гомельская область)
  6. jewishgen.org
  7. jhrgbelarus.org

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.