Тхамлуангнангнон

Тхамлуангнангнон (тай. ถ้ำหลวงนางนอน МФА: [tʰâm lǔaŋ nāːŋ nɔ̄ːn] — «велика печера сплячої жінки»), Тхамлуанг (тай. ถ้ำหลวง — «велика печера»), Тхамнамчам (тай. ถ้ำน้ำจำ — «печера Нам-Чам») або Тхам'яй (тай. ถ้ำใหญ่ — «велика печера») карстова система печер у гірському хребті Дойнангнон на півночі Таїланду за 3 км від кордону з М'янмою. Розташована за 3 км на захід від траси H110, на північно-західному куті лісопарку Тхамлуанг — Кхуннамнангнон[1].

Тхамлуангнангнон
ถ้ำหลวง
Характеристики
Довжина 10,316 км
Глибина 85 м
Розташування
Країна  Таїланд
Регіон Pong Phad
Карти розташування

 Тхамлуангнангнон у Вікісховищі

Опис

Геологія

Вхідна зала печери має довжину 80 метрів[1][2]. Далі проходить частково цементована кілометрова дорога, якою водять туристів. Біля кінця цієї дороги починається група зал і обвалів. Ця частина печери погано досліджена. Через кілька сотень метрів печера звужується до брудного проходу шириною 2 м і висотою 3 м. Приблизно за 1,75 км прохід робить петлю на північ перед тим як розвернутися на північ на 180°. Незабаром прохід звужується так, що в ньому можна тільки повзти; він часто залишається затопленим і в теплий сезон. Приблизно через 600 м прохід розширюється так, що можна йти. Він закінчується високим пітчем. Всього печера проходить через 10,3 км вапнякових порід і містить безліч глибоких пазів, вузьких тунелів, обвалів та сифонів. На всій довжині в печері зустрічаються сталактити і сталагміти. Через печеру проходить постійний потік води, що затікає з західного боку, протікає каналом довжиною кілька метрів і виходить через східну стіну.

Першу експедицію в основну печеру системи провели французькі спелеологи в 1986—1987 роках. Наступну експедицію провели в 2014—2015 роках британські спелеологи Верном Унсворт, Мартін Елліс, Філом Коллетт і Робом Гарпер[3][4][5].

Туризм

Печеру можна оглянути тільки з листопада по червень. Неподалік від головного входу розташовується туристичний центр з докладною картою печери, менш ніж за сотню метрів від печери є автостоянка[1]. Перший кілометр печери доступний для відвідувань з гідами з листопада по червень. Під час сезону дощів печера затоплюється і закривається для відвідувачів[2].

Від 17 липня 2018 року печеру офіційно закрили для відвідин з метою виконання відновлювальних робіт після проведення рятувальної операції. 1 листопада 2019 року відвідування печери відновлено[6].

Місцева влада подала заявку на присвоєння печері статусу національного парку загальнодержавного значення. Надалі там передбачається розміщення музею рятувальної операції і міжнародного полігону підготовки рятувальників.

Фауна[1]

  • Belisana erawan Huber 2005
  • Troglopedetes multispinosus Deharveng et Gers 1993
  • Rattus andamanensis Blyth 1860
  • Aquapteridospora lignicola Yang et al. 2015

Рятувальна операція 2018 року

У 2018 році 12 підлітків у віці від 11 до 17, члени юніорської футбольної команди, і їх 25-річний тренер, були заблоковані в печері на 18 днів через повені[7][8]. Їх було успішно врятовано спільною операцією таїландського уряду, армії Таїланду і групи професійних печерних дайверів з усього світу[9]. Британські дайвери Річард Стентон[10] і Джон Волантен[11] знайшли їх на мулистому виступі за 4 км від входу через дев'ять днів після їх зникнення. Зусиллями глобальної операції, освітлюваної в світових змі, їх було врятовані[12]. Всього в операції взяло участь 90 дайверів, серед них 50 іноземців[13][14]. Колишній службовець військово-морського флоту, дайвер Саман Кунан, загинув у ході місії, вичерпавши запаси кисню[15][16][17].

Примітки

  1. Ellis M. The Caves of Thailand. Lulu.com, 2018. — Т. II: The Caves of Northern Thailand. — С. 151—152. — ISBN 978-0-244-33343-0.
  2. ถ้ำหลวงขุนน้ำนางนอน - เชียงราย (тай.). สำนักงานนโยบายและแผนทรัพยากรธรรมชาติและสิ่งแวดล้อม, กระทรวงทรัพยากรธรรมชาติและสิ่งแวดล้อม . Архів оригіналу за 5 липня 2018.
  3. Tham Luang: Tham Nang Non - Tham Lak - Date 2014-03-09. British Cave Registry. Процитовано 11 липня 2018.
  4. Tham Luang: Tham Nang Non - Tham Lak - Date 2015-02-28. British Cave Registry. Процитовано 11 липня 2018.
  5. Ellis, Martin. Thailand's Longest and Deepest Caves: A Caving Guide. — 2015. — ISBN 978-1-326-43857-9.
  6. Thai cave where football team were trapped reopens for visitors. https://www.trtworld.com (англ.). 2 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
  7. Cave rescue: Boys and football coach free from Tham Luang. BBC. 10 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  8. All 12 boys and coach successfully rescued from Thai cave. 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  9. Cave rescue: The divers who got the Thai boys out. BBC. 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  10. Thailand cave rescue: Meet the British hero divers who found the missing boys. Sky News. 3 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  11. Adam, Karla (3 липня 2018). Meet the British ‘A-team’ divers at the center of Thailand cave rescue. The Washington Post. Процитовано 11 липня 2018.
  12. Thailand cave rescue: The Brits who helped find the boys. BBC. 3 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  13. The Straits Times. Straits Times. 10 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  14. First 2 boys rescued from Thai cave in daring mission. Free Malaysia Today. 8 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  15. Thai navy Seals pay tribute to diver who died in cave rescue. The Guardian. 6 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  16. Thailand cave rescue: Ex-navy diver dies on oxygen supply mission. BBC. 6 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  17. Sai, Mae (6 липня 2018). Thais fight water and oxygen levels in cave as diver dies. ABC News. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.

Література

  • Louis Deharveng, et al. Expédition Thaï-Maros 86. — Toulouse : Association Pyrénéenne de Spéléologie, 1987. — ISBN 2-906273-01-5.
  • Louis Deharveng, et al. Expeditions Thai 87 – 88. — Toulouse : Association Pyrénéenne de Spéléologie, 1988. — ISBN 2-906273-02-3.
  • John Robert Dunkley. The Caves of Thailand. — Sydney : Speleological Research Council, 1995. — ISBN 0-9589253-9-9.
  • Martin Ellis. Thailand's Top Twenty: A Guide to the Longest and Deepest Caves in Thailand // Shepton Mallet Caving Club Journal : journal.  2009. Vol. 12 (23 January). P. 140—232.
  • Martin Ellis. Thailand's Longest and Deepest Caves: A Caving Guide. — 2015. — С. 10—12. — ISBN 978-1-326-43857-9.
  • Sidisunthorn, Pindar; Gardner, Simon; Smart, Dean. Caves of Northern Thailand. — Bangkok : River Books, 2006. — ISBN 9749863135.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.