Тюлень-монах гавайський

Гавайський тюлень-монах (Monachus schauinslandi або Neomonachus schauinslandi) — рідкісний морський ссавець триби Монах (Monachus) з родини Тюленеві (Phocidae) ряду Хижих (Carnivora), ендемік Гавайських островів.[2]

?
Гавайський тюлень-монах

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Тюленеві (Phocidae)
Рід: Monachus або Neomonachus
Вид: M. schauinslandi
Біноміальна назва
Monachus schauinslandi
(Matschie, 1905)

Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Monachus schauinslandi
Віківиди: Monachus schauinslandi
EOL: 328635
ITIS: 180661
Fossilworks: 80790

Гавайський тюлень-монах — один із двох наразі існуючих видів триби тюлень-монах. Другий вид — тюлень-монах звичайний. Ще один вид (тюлень-монах карибський) зник в історичні часи[3].

Гавайський тюлень-монах — єдиний вид тюленів на Гавайських островах[4]

Етимологія

Гавайською цей тюлень називається ʻIlio-holo-i-ka-uaua («собака, що порається в бурхливій воді»). Наукова назва виду походить від прізвища німецького вченого Hugo Hermann Schauinsland, який виявив череп тюленя на острові Лайсан у 1899 році[5] Назва «тюлень-монах» пов'язана зі складками шкіри на його голові, що нагадують капюшон ченця, а також із тим, що більшу частину часу вони проводять поодинці або в невеликих групах[3].

Зовнішній вигляд

Довжина тіла — приблизно 225 см. Забарвлення дорослих самців на спині темно-коричневе або темно-сіро-коричневе, з білим або жовтувато-білим відтінком на череві. Самиці світліші і, як правило, більші за самців.

Ареал

На початок ХХІ століття невеликі групи Monachus schauinslandi існують на північно-західних атолах Гавайських островів: Куре, Перл-енд-Хермес, Лисянського, Лайсан, Френч-Фрігейт-Шолс, Мідуей. В історичний час населяли також узбережжя островів головної групи Гавайського архіпелагу: Кауаї, Ніїхау, Оаху і Гаваї.

З 1958 по 1996 роки чисельність тюленів скоротилася на 60%. До 2004 року їх чисельність скоротилася до 1400 особин. У минулому зниження чисельності було в основному пов'язано з перепромислом. В даний час основними факторами, що впливають на скорочення популяції, є порушення спокою тюленів під час розмноження і загибель при попаданні в рибальські тенета.

Охороняються державою у заповіднику Папаханаумокуакеа.

Еволюція та міграція

Еволюційна історія Monachus schauinslandi є вельми суперечливою, існує кілька гіпотез щодо філогенетичного зв'язку з іншими тюленями.[6] Через відсутність викопних решток зв'язки Monachus schauinslandi з іншими тюленями прослідкувати важко.

Ґрунтуючись на скелетній і судинній анатомії, Monachus schauinslandi вважається найпримітивнішим серед сьогоденних тюленів. Всі три види роду Monachus виникли у Північній Атлантиці. Monachus schauinslandi відокремився від його родичів близько 15 мільйонів років тому[6]

Згідно з даними розповсюдженими Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень Гавайські острови є домівкою Monachus schauinslandi вже мільйони років. Можливо Monachus schauinslandi мігрували на Гаваї 4-11 мільйони років тому через відкритий водний прохід між Північною і Південною Америкою — Центральноамериканським морським шляхом. Панамський перешийок закрив цей шлях близько 3 мільйонів років тому[7]

Спосіб життя і харчування

Екологія схожа з екологією Monachus monachus. Харчуються різними рифовими і придонними рибами, а також головоногими молюсками.

Соціальна структура і розмноження

Самиці гавайського тюленя-монаха мають розтягнутий період дітонародження з грудня по серпень з піком у квітні — травні. Довжина немовляти близько 125 см, маса 16 кг. Чорний м'який волосяний покрив через 3-5 тижнів після народження замінюється сріблясто-сіро-блакитним на спині і сріблясто-білим на череві. Самиці приносять дитинчат у середньому раз на два роки. Линька тюленів відбувається з травня по листопад, в основному в липні.

Примітки
  1. Lowry, L. & Aguilar, A. (2008). Monachus schauinslandi. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 28 January 2009. Listed as Critically Endangered (CR A3ce+4ce)
  2. Hawaiian Monk Seal, Monachus schauinslandi. monachus-guardian.org. 2006. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 23 травня 2011.
  3. Hawaiian Monk Seal (Monachus schauinslandi). NOAA Fisheries Office of Protected Resources. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 11 березня 2011.
  4. Nitta, Eugene; Henderson JR (1993). A review of interactions between Hawaii's fisheries and protected species (pdf). Marine Fisheries Review. 83 55 (2). Процитовано 23 травня 2011.
  5. Reeves, RR; Stewert, BS (2002). National Audubon Society Guide to Marine Mammals of the World. ISBN 978-0-375-41141-0.
  6. Repenning, CA; Ray, CE (1977). The origin of the Hawaiian monk seal. Proc. Biol. Soc. Wash 89: 667–688.
  7. Historical Timeline of the Hawaiian Monk Seal. National Marine Fisheries Service - Pacific Islands Regional Office. Honolulu, HI, USA: National Marine Fisheries Service, Pacific Islands Regional Office. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 19 листопада 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.