Тюрма народів
Тюрма народів — метафора, що застосовувалася, починаючи з середини ХІХ століття, до Російської імперії, СРСР та Російської Федерації. Цей вираз описує національну політику Росії, асоціюючи саму Росію із в'язницею, а народи, що її населяють, — з в'язнями чи бранцями[1].
Історія
Французький письменник і мандрівник Астольф де Кюстін у книзі «Росія у 1839 році» писав: «Хоч яка величезна ця імперія, вона не що інше, як тюрма, ключ від якої зберігається в імператора».[2] Миколу І Кюстін називає «тюремником однієї третини земної кулі», натякаючи на загарбницьку зовнішню політику російського царизму.
Сучасне використання
Заборона російської влади та самопроголошеної бандитської влади в Криму на перебування голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова на рідній землі є вироком кремлівській окупації, заявило в липні 2014 Міністерство закордонних справ України. «За обгорткою «російської багатонаціональності» ховається жорстоке обличчя тоталітарного політичного режиму, який придушує будь-яку іншу мову та культуру, не кажучи про демократичні права і свободи. Тюрма народів знову показала свій ворожий оскал», – мовиться в заяві.[3]
Бібліографія
- Russia as the Prison of Nations M. N. Pokrovskii, Russia as the Prison of Nations. 1930 Original Source: 1905 god (Moscow: OGIZ Moskovskii rabochii, 1930). Reprinted in M. N. Pokrovskii, Izbrannye proizvedeniia (Moscow 1965-67), IV:129-35.
Примітки
- Brandenberger, David (2002). National Bolshevism : Stalinist mass culture and the formation of modern Russian national identity, 1931-1956. Harvard University Press. ISBN 0-674-00906-1. OCLC 50023106. Процитовано 6 листопада 2021.
- http://lib.guru.ua/HISTORY/KUSTIN/rossia1839.txt
- http://www.radiosvoboda.org/content/article/25446838.html, Архів