Тяньвень-1
Тяньвень-1 (укр. Питання до Неба[3]) — космічна місія з відправки Китаєм на Марс трьох космічних апаратів: орбітального апарату, посадкової платформи та марсохода (ровера)[4][5][6][7]. Місія є астробіологічною, тобто її метою є пошук існування «життя» на Марсі, як на поточний момент, так і в минулому, а також дослідження навколишнього середовища. Місія була успішно запущена 23 липня 2020 року за допомогою ракети-носія Великий похід-5[8][9]. Вихід на навколомарсову орбіту відбувся 10 лютого 2021 року[10], а посадка здійснена 15 травня 2021 року.
Тяньвень-1 | |
---|---|
Космічний корабель | «Хуоксін-1» (2018-20) |
Тип космічного корабля |
орбітальний апарат посадкова платформа марсохід |
Ракета-носій | Великий похід-5 |
Місце запуску | космодром Веньчан |
Дата запуску | 23 липня 2020, 4:41 UTC[1] |
Місце посадки | рівнина Утопія |
Дата посадки |
15 травня 2021 вхід на орбіту: 10 лютого 2021[2] |
Тривалість польоту |
1 рік, 6 місяців, 22 дні тривалість роботи на Марсі: орбітальний апарат ≥ 1 земного року, марсохід — 90 солів |
22 травня 2021, марсохід Чжужун спустився зі спускальної платформи на поверхню Марса і почав свою першу поїздку відправивши на Землю перші зображення спускального апарату вже без марсохода.[11]
Китайська програма дослідження Марса стартувала у 2009 році у співпраці із Росією. Після невдалого запуску у 2012 році апарату Фобос-Ґрунт, що повинен був доправити до Марса китайський орбітер Інхо-1, Піднебесна вирішила започаткувати власну програму.
Космічні апарати
Макет марсохода у 2018 | |
Основні параметри | |
---|---|
Організація | Китайське національне космічне управління |
Дата запуску | 23 липня 2020, 4:41 UTC[1] |
Тривалість польоту |
орбітальний апарат: прибуде 11-24 лютого 2021 працюватиме 1 рік, марсохід: висадиться 23 квітня 2021 працюватиме 90 солів |
Технічні параметри | |
Маса |
загальна: 5 т; орбітер: 3175 кг; марсохід: 240 кг |
Розміри | марсохід (2x1,66x08) м3 |
Планувалось, що посадка ровера здійснюватиметься на рівнині Утопія за допомогою посадкового апарата, що містить парашути та двигуни, які сповільнюватимуть падіння, а також надувні подушки, що пом'якшать його. Живитиметься марсохід від сонячних панелей, зондуватиме місячний ґрунт за допомогою радара та здійснюватиме його хімічний аналіз, шукаючи біомолекули чи біосигнатури. За наслідками роботи орбітера і ровера розроблять топографічні мапи марсіанської поверхні із вказанням характеристик ґрунтів, атмосфери (іоносфери), ділянок водяного льоду та інших зібраних даних[12].
Загалом буде використано 12 наукових інструментів:
- Орбітальний апарат:
- камера із середньою роздільною здатністю (100 м на орбіті, висотою 400 км);
- камера із високою роздільністю (2 м на тій же орбіті);
- магнітометр;
- спектрометр для мінералів;
- радар поверхні;
- аналізатор іонів та нейтральних частинок;
- Марсохід:
- георадар для дослідження на глибині у 100 м;
- детектор магнітного поля;
- інструмент для метеорологічних замірів;
- детектор поверхневих сполук;
- мультиспектральна камера;
- навігаційна та топографічна камера.
Посадка на Марсі
14 травня 2021, о 23:18 UTC, Тяньвень-1 спускальний апарат успішно сів у визначеній посадковій зоні в південній частині рівнини Утопія.[13] Посадка почалась з випущення захисної капсули із спускальним апаратом і ровером. Капсула увійшла в атмосферу і спустилась на парашуті, після чого спускальний апарат використав реактивні двигуни для м'якого посадження на Марс.[13][14]
Спускальний апарат випустии марсохід (ровер) Чжужун 22 травня 2021 року. Марсохід спроєктовано для дослідження поверхні впродовж 90 марсіанських днів; він заввишки 1,85 м, а його маса становить 240 кг.
Таким чином, КНР стала другою після США країною, яка змогла здійснити успішну посадку космічного апарату на Марсі[15].
Примітки
- Tianwen-1: Rocket carrying China's Mars probe blasts off (англ.). news.cgtn.com. 23 липня 2020.
- Китайський зонд сів на поверхню Марса. lb.ua (укр.). Процитовано 16 травня 2021.
- Evan Gough (6 липня 2020). China’s Mars Rover Launches in Late July (англ.). universetoday.com.
- China's first Mars exploration mission named Tianwen-1 (англ.). xinhuanet.com. 24 квітня 2020.
- Jones, Andrew (9 лютого 2018). Китай провів симуляцію марсіанського приземлення у підготовці до місії у 2020 році. gbtimes.com. Процитовано 6 лютого 2019.(англ.)
- Дорожня мапа глобальних досліджень (pdf). NASA. Січень 2018.
- Китай показав зображення марсіанського ровера, що запускатимуть у 2020. reuters.com. 24 серпня 2016.(англ.)
- Launch Schedule. Spaceflight Now. 18 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- Interview with Zhang Rongqiao, the man behind China's mission to Mars. Youtube. Процитовано 24 серпня 2016. «China Central Television»
- Chris Gebhardt (10 лютого 2021). China, with Tianwen-1, begins tenure at Mars with successful orbital arrival (англ.). nasaspaceflight.com.
- Woo, Ryan; Sun, Yilei (22 травня 2021). China says Martian rover takes first drive on surface of Red Planet. Reuters (En). Процитовано 22 травня 2021.
- Aleksandra Lozovschi (17 січня 2019). China Plans To Land A Rover On Mars In 2020 (англ.). inquisitr.com.
- China lands its Zhurong rover on Mars. BBC News. Процитовано 14 травня 2021.
- Китай вперше показав посадку свого марсохода на червону планету — відео
- China has successfully landed on Mars [Updated]. Ars Technica. 15 травня 2021.