Тілопо атоловий

Тілопо атоловий[6] (Ptilinopus coralensis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[7]. Ендемік Французької Полінезії.

?
Тілопо атоловий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Тілопо (Ptilinopus)
Вид: Тілопо атоловий
Ptilinopus coralensis
Peale, 1848[2]
Синоніми
* Kutreron coralensis Bonaparte, 1855[3]
  • Ptilonopus coralensis G. R. Gray, 1859[4]
  • Ptilopus smithsonianus Salvadori, 1893[5]
Посилання
Вікісховище: Ptilinopus coralensis
Віківиди: Ptilinopus coralensis
EOL: 1049899
ITIS: 562572
МСОП: 22691480
NCBI: 1390568

Опис

Довжина птаха становить 22-24 см, з яких 9,5 припадає на хвіст і 1,4 см на дзьоб. Довжина крила становить 14,2 см, довжина цівки 2,2 см. Вага птаха становить 70-100 г. Птах має переважно зелене забарвлення. Лоб рожевувато-фіолетовий, обрамлений жовтою смугою. Шия і груди сірувато-оливкові. Верхня частина тіла темно-зелена, на крилах жовті плямки, кінчик хвоста жовтий. Живіт жовтувато-зелений. Очі червоний, дзьоб жовтий або жовтувато-оранжевий.

Поширення і екологія

Атолові тілопо є ендеміками островів Туамоту. Вони є єдиними представниками свого роду, що пристосувалися до життя виключно на коралових островах. Атолові тілопо живуть в тропічних лісах та на покинутих кокосових плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, іноді утворюють зграї по 5-6 (іноді 20-30) птахів. Живляться різноманітними плодами, а також листям, насінням і дрібними комахами, можливо, навіть дрібними ящірками. Розмножуються протягом всього року. Гніздо являє собою платформу з гілок, що розміщується на висоті від 0,3 до 3 м над землею. В кладці одне яйце.

Збереження

МСОП класифікує стан збереженя виду як близький до загрозливого. Атоловим тілопо може загрожувати хижацтво з боку інвазивних видів тварин, зокрема щурів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Ptilinopus coralensis.
  2. T. Peale, 1848. United States Exploring Expedition, 8, Mammalia & Ornithology, s. 190.
  3. C. L. Bonaparte, 1855 ["1857"]. Conspectus Generum Avium, 2, sig. 4-7, s. 26.
  4. G. R. Gray, 1859. Catalogue of the birds of the tropical islands of the Pacific Ocean, s. 37.
  5. T. Salvadori, 1893. Catalogue of the Birds in the British Museum, 21, Columbae, s. 84, 105.
  6. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 листопада 2021.

Джерела

  • David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.