Тілопо білогорлий

Тілопо білогорлий[2] (Ptilinopus pulchellus) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.

?
Тілопо білогорлий

Білогорлий тілопо (Амстердамський зоопарк)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Тілопо (Ptilinopus)
Вид: Тілопо білогорлий
Біноміальна назва
Ptilinopus pulchellus
(Temminck, 1835)
Посилання
Вікісховище: Ptilinopus pulchellus
Віківиди: Ptilinopus pulchellus
ITIS: 177339
МСОП: 22691425
NCBI: 444147

Опис

Довжина птаха становить 19 см, вага 70-80 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. На лобі яскрава малинова пляма, горло біле, шия і груди сизуваті. Пір'я на грудях має роздвоєний кінчик. Живіт яскраво-жовтий. У самців живіт від грудей відділяє нечітка фіолетова смуга, у самичок вона дещо тьмяніша. Гузка оранжева. Верхня частина тіла темно-зелена з бронзовим відтінком. Дзьоб роговий, очі оранжеві, під очима жовті напівкільця. Лапи яскраво-червоні.

Поширення і екологія

Юілогорлі тілопо мешкають на Новій Гвінеї та на островах Західного Папуа. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і садах. Зустрічаються на висоті до 1370 м над рівнем моря. Живляться ягодами і дрібними плодами. В кладці одне яйце.

Галерея
  • Білогорлий тілопо
  • Пара білогорлих тілопо

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Ptilinopus pulchellus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 листопада 2021.

Джерела
  • H. J. Frith, F. H. J. C. Rome & T. O. Wolfe: Food of fruit-pigeons in New Guinea. Emu, 76, 2, S. 49–58, 1976.
  • Theo Pagel, Bernd Marcordes: Exotische Weichfresser. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2011, ISBN 978-3-8001-5192-9.
  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht, Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
  • R. und C. Zenker: Erstzucht: Rotkappenfruchttaube (Ptilinopus pulchellus), VZE Vogelwelt, 50. Jahrgang, 2005, Heft 1, Seite 16ff.
  • Christian Zenker: Die Rotkappen-Fruchttaube – ein Kleinod in den Volieren der Fruchttaubenzüchter, Gefiederte Welt, 137. Jahrgang, 2013, Heft 2, Seite 22f.

Посилання
  • Frith, H.J.; Rome, F.H.J.C. & Wolfe, T.O. (1976): Food of fruit-pigeons in New Guinea. Emu 76(2): 49–58. HTML abstract
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.