Тімон Генріх Фоккер

Народився 8 березня 1880 року в Батавії, Нідерландська Ост-Індія.

Фоккер вивчав право в Лейденському університеті і здобув докторський ступінь в 1907 році[5]. Після цього він зарекомендував себе як юрист в Амстердамі. У 1917 році почав працювати в Міністерстві закордонних справ Нідерландів, спочатку працював консулом в Софії, Болгарія. У 1918 році його призначили Генеральним консулом Нідерландів в Києві. Після Жовтневого перевороту, в Україні відбулася велика політична та військова плутанина, і, як описав сам Фоккер, Київ став «найважливішим центром Східної Європи»[5]. У 1921 році закінчив кар'єру дипломата і оселився у Римі, присвятивши себе історії мистецтва.

З 1932 року працював у Галереї Доріа-Памфілі.

З 1947 по 1952 року — викладач в Римському університеті ла Сап'єнца.

Помер 6 січня 1956 року в Римі.

У 1933 році він одружився з Гертудою Рейнекер. Був двоюрідним братом голландського авіаконструктора Антона Фоккера[5].

• Bijdrage tot de internationaal gelijkvormige regeling der scheepsvoorrechten. Leiden, 1907 (дисертація).
• Werke niederländischer Meister in den Kirchen Italiens. Den Haag, 1931.
• Jan Siberechts, peintre de la paysanne flamande. Brussel, 1931.
• Roman baroque art. The history of a style. 2 delen. Londen, 1938.
• Catalogo sommario dei quadri della galleria Pamphili in Roma. Rome, [1951].

• Українсько-нідерландські відносини