Тітов Михайло Борисович
| Тітов Михайло Борисович | |
|---|---|
| Народився |
5 листопада 1928 Харків |
| Помер | 6 лютого 2020 (91 рік) |
| Країна | українець |
| Діяльність | викладач університету, науковець, лікар-інфекціоніст |
| Alma mater | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького |
| Заклад | Львівський медичний інститут |
| Посада | завідувач кафедри |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Котляренко Борис Миколайович |
| Відомий завдяки: | один із перших в Україні діагностував єрсиніоз кишковий, хворобу Лайма, гепатит C, орнітоз, Ку-гарячку |
| Нагороди |
 Відмінник охорони здоров'я СРСР  |
Тіто́в Миха́йло Бори́сович (5 листопада 1928, Харків — 6 лютого 2020[1]) — професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту (1969—1997). Досліджував і впроваджував у лікарську практику діагностичні та лікувальні засоби при шигельозі, малярії, вірусних гепатитах, менінгітах, енцефалітах, поліомієліті, правці, скарлатині.
Біографічні дані
Михайло Борисович народився 1928 року у Харкові. 1944 році разом з матір'ю переїхав до Львову, де у 1946 році вступив у Львівський медичний інститут. Своїм учителем Михайло Тітов вважав доцента Бориса Миколайовича Котляренка, засновника Львівської наукової школи інфекціоністів[1].
Наукова діяльність
1951—1954 рр. вчився у клінічній ординатурі при кафедрі інфекційних хвороб. У 1954—1961 роках — асистент кафедри інфекційних хвороб. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Функции печени при дизентерии». У 1961—1962 роках працював лікарем-інфекціоністом у шпиталі в Гвінейській республіці. Упродовж 1963—1969 років працював на посаді доцента кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту, 1964 року присвоєне вчене звання доцента, одночасно у 1963—1965 роках був деканом педіатричного факультету.
У 1970 році захистив докторську дисертацію на тему: «Материалы по изучению клиники и терапии инфекционного гепатита в сочетании с некоторыми процессами и заболеваниями», наступного року йому було присвоєно вчене звання професора.
Протягом 1969—1997 років був завідувачем кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту, водночас у 1973—1981 рр. — декан педіатричного факультету. У 1994 році обраний академіком АН технологічної кібернетики України. З 1997 році на пенсії.
Михайло Борисович є автором близько 300 наукових робіт, у тому числі 12 книг, 23 авторських свідоцтв на винаходи.
Нагороди та відзнаки
- 1971 р. — почесний знак «Відмінник охорони здоров'я»
- 1974 р. — срібна медаль ВДНГ СРСР
- 1976 р. — золота медаль ВДНГ СРСР
- 1989 р. — почесне звання Заслужений діяч науки УРСР
Примітки
- Світлій пам'яті професора Михайла Борисовича Тітова // Журнал «Актуальна інфектологія». — 2020. — Т. 8, № 4.
Джерела
- Германюк І. Тітов Михайло Борисович / І. Германюк, І. Яворський // Зіменковський Б. С.Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784—2009 / Б. С. Зіменковський, М. Р. Гжегоцький, О. Д. Луцик. — Львів: Наутілус, 2009. — С. 320—321.
- Хроніка листопада: ювілейні дати вітчизняних лікарів та вчених / Ю. М. Панишко, В. С. Вовк, Л. С. Метельська, Г. В. Семак // Здоровий спосіб життя: зб. наук. статей / Львів. держ. ін-т фіз. культури; ред. Ю. М. Панишко. — Львів, 2013. — Вип. 21. — С. 36.