Тіто Ортіс

Тіто Ортіс народився 23 січня 1975 у місті Санта-Ана, штат Каліфорнія, США, в родині з європейсько-мексиканським корінням. В юності захопився боротьбою. Навчаючись у вищій школі, двічі ставав чемпіоном штату Каліфорнія з боротьби.[1]

Здобуваючи вищу освіту в Каліфорнійському університеті в місті Бейкерсфілд, Тіто працював охоронцем в нічних клубах і тренером з боротьби. Останнє заняття і відкрило йому дорогу в змішані бойові мистецтва: він познайомився із популярним бійцем октагону Танком Ебботтом, якому був потрібен спаринг-партнер. Ебботт допоміг Ортісу дебютувати в UFC.[1]

Свій перший виступ, ще по турнірній схемі, Тіто провів з відносним успіхом — він виграв один бій швидким нокаутом (за 30 секунд) і програв один бій удушенням. Ортіс посилює тренування і вперто змагається, аби досягнути своєї мети і стати чемпіоном світу. За три роки він доводить світові свою майстерність, перемігши рішенням суддів бразильського чемпіона з вале тудо Вандерлея Сілву у бою за вакантний титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії. Здобутий титул Тіто зберігатиме 3 роки (5 успішних захистів титулу, в т. ч. проти Кена Шемрока та Евана Теннера), до приходу у напівважку вагову категорію чемпіона-важковаговика Ренді Кутюра, якому Тіто здає титул.

Протягом ряду років він виступає в рейтингових боях, перемагаючи таких біців, як Кен Шемрок, Форрест Гріффін, Вітор Белфорт. Наприкінці 2006 року Ортіс робить спробу повернути собі титул, викликавши на бій діючого чемпіона, свого давнього суперника, Чака Ліделла. Ліделл відправляє Тіто у нокаут, вже вдруге за свою кар'єру, і Ортіс залишає спроби відновити своє чемпіонство.

Ортіс фотографується з солдатом армії США під час відвідування військової бази «Мінден». Ірак, грудень 2009 року.

Протягом 2007—2008 років Тіто Ортіс провів лише два бої: внічию із Рашадом Евансом і програшний із Ліото Мачідою. Так само два бої Ортіс проводить протягом 2009—2010 років, виступаючи проти Форреста Гріффіна (другий бій в кар'єрах бійців) та Метта Хемілла. Обидва поєдинки колишній чемпіон програє за рішенням суддів.

У 2011 році Тіто неочікувано перервав серію невдалих виступів. У бою, який у випадку поразки став би останнім в його кар'єрі, він рішуче здолав переможця 8 сезону «Абсолютного бійця» Раяна Бейдера, відправивши того в нокдаун і застосувавши удушення «гільйотиною». Виконання задушливого прийому принесло екс-чемпіону премію «Підкорення вечора». Через тиждень після цієї пермоги Ортісу запропонували стати на заміну вибувшому бійцю в головному бою на 133 етапі UFC, проти Рашада Еванса. Зробити ще одну сенсацію у Тіто не вийшло: видовищний бій двох екс-чемпіонів завершився для Ортіса технічним нокаутом. Втім, виступ приніс бійцю премію «Бій вечора».

У 2012 році Тіто Ортіс завершив кар'єру. У прощальному бою він спірним рішенням суддів поступився екс-чемпіону Форресту Гріффіну, звівши рахунок у їхньому протистоянні до «2:1» на користь останнього. Бій був відзначений премією «Бій вечора». Напередодні бою Ортіс був включений у Зал слави UFC.[2]

Чутки про скрутний матеріальний стан екс-чемпіона, через який він, буцімто, і продовжував кар'єру бійця, припинились після того, як Тіто потрапив у ДТП. На фотографіях з місця події було зафіксоване особисте авто Ортіса — білий Rolls Royce Phantom.[3]

Тіто — успішний тренер. Серед здобутків тренованих ним бійців перемога у обох вагових категоріях в третьому сезоні «Абсолютного бійця» і чемпіонський титул у важкій ваговій категорії за версією UFC (Рікко Родрігес).

• Офіційний сайт Тіто Ортіса (англ.)
• Інформація про Тіто Ортіса на офіційному сайті UFC (англ.)
• Статистика Тіто Ортіса у базі «Sherdog» (англ.)