Углицька ГЕС

У́глицька гідроелектростанція, траплялася також передача Угличська гідроелектростанція[1] (рос. Угличская ГЭС) — ГЕС на річці Волга в Ярославський області, у м. Углич. Входить у Волзько-Камський каскад ГЕС. Одна з найстаріших ГЕС Росії. Разом з Рибінською ГЕС входить у склад філії «Каскад Верхневолжских ГЭС» ВАТ «РусГидро».

Углицька ГЕС
57°31′39″ пн. ш. 38°17′52″ сх. д.
Країна Росія
Адмінодиниця Углич
Стан діюча
Річка Волга
Каскад Волзько-Камський каскад ГЕС
Початок будівництва 1935
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1940 — 1941
Основні характеристики
Установлена потужність 120  МВт
Середнє річне виробництво 240  млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 12  м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Кількість та марка турбін 1хК 91-ВБ-900,1х?
Витрата через турбіни 2х482  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 1хСВ 1250/170-96, 1хСВ 1343/150-100
Потужність гідроагрегатів 1x55,1x65  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна насипна і водоскидна залізобетонна
Висота греблі 27  м
Довжина греблі 310  м
Шлюз є
Власник РусГидро
Сайт kvvges.rushydro.ru
ідентифікатори і посилання
Углицька ГЕС
Мапа
 Углицька ГЕС у Вікісховищі

Загальні відомості

Будівництво ГЕС почалося в 1935, закінчилося в 1940. Гідроелектростанція низьконапірного руслового типу.

Склад споруд ГЕС:

  • руслова земляна гребля довжиною 310 м і висотою 27 м;
  • водоскидна залізобетонна гребля;
  • судноплавний однокамерний однонитковий шлюз;
  • будівля ГЕС.

По спорудах ГЕС проходить автомобільний перехід.

Потужність ГЕС — 120 МВт, середньорічне вироблення — 240 млн кВт/год. У будівлі ГЕС установлено 2 поворотно-лопаткових гідроагрегати потужністю по 55/65 МВт, що працюють при розрахунком напорі 12 м. Обладнання ГЕС застаріло і підлягає модернізації. Напірні споруди ГЕС утворюють Углицьке водосховище.

Углицька ГЕС спроектована інститутом «Гідропроект».

Економічне значення

Углицька ГЕС працює в піковій частині графіку навантаження енергосистеми Центру. Водосховище ГЕС забезпечує судноплавство на верхній Волзі.

Углицька ГЕС відіграла велику роль в енергопостачанні країни в роки Великої Вітчизняної війни.

Углицька ГЕС входить до складу філії «Каскад Верхневолжских ГЭС» ВАТ «РусГидро».

Історія будівництва та експлуатації

Рішення про будівництво Верхньоволзьких гідровузлів — Углицького й Рибінського було прийнято 14 вересня 1935 постановою ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР. Перший екскаватор на будівництві Углицької ГЕС запрацював в січні 1935. Основні роботи тут розгорнулися через 3 роки. 23 травня 1938 економічною Радою РНК СРСР було затверджено технічний проект гідровузлів. Згідно з цим проектом на двох гідровузлах передбачалося однакове гідросилове обладнання та подібні компонувальні рішення будівель ГЕС. Роботи з будівництва ГЕС велися під контролем НКВС з широким використанням праці в'язнів.

8 грудня 1940 було введено в експлуатацію перший гідроагрегат Углицької ГЕС та лінії електропередачі Углич-Москва на 220 кВ. 20 березня 1941 було введено в експлуатацію другий гідроагрегат. Але почалася війна, і в 1941-му році будівництво припинилося. У другій половині 1942 р. воно продовжилося, але дуже повільними темпами. Пуск ГЕС було здійснено при рівні Углицького водосховища на 2,7 м нижче проектного. Лише у квітні 1943 Углицьке водосховище було наповнено до необхідної позначки. 30 липня 1955 Рада Міністрів СРСР затвердила акт урядової комісії з прийняття в промислову експлуатацію Углицького і Рибінського гідровузлів, і був створений «Каскад ГЕС № 1 Мосенерго». У 1993 р. підприємство було перетворено у ВАТ «Каскад Верхневолжских ГЭС». З 1 липня 2003 р. функції одноосібного виконавчого органу ГЕС були передані ВАТ «Управляющая компания Волжский гидроэнергетический каскад». Наприкінці 2007 року станція увійшла до складу філії Каскад Верхньоволзьких ГЕС ВАТ «ГидроОГК».

У 2007 в будівлі управління Углицької ГЕС було відкрито музей російської гідроенергетики.

Обладнання ГЕС, що відпрацювало понад 60 років, фізично і морально застаріло і підлягає заміні та реконструкції. Зокрема, проводиться реконструкція розподільчого пристрою із заміною застарілих і екологічно небезпечних масляних вимикачів на сучасні елегазові. Проводиться заміна гідросилового обладнання — у квітні 2007 року було укладено контракт з фірмою Voith Siemens Hydro Power Generation GmBH на заміну одного з гідроагрегатів станції на сучасний, потужністю 65 МВт. Гідротурбіни виготовлена за кордоном[2], гідрогенератор — на новосибірському підприємстві «ЭЛСИБ». Всі роботи планується завершити до кінця 2010 року.

Примітки
  1. Углич // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 11 грудня 2009.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.