Углич

У́глич[1] (рос. Углич) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Углицького району Ярославської області.

місто Углич
Углич
Герб міста Прапор міста
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ярославська область
Муніципальний район Углицький район
Код ЗКАТУ: 78 420
Код ЗКТМО: 78646101001
Основні дані
Час заснування 937
Населення 34 972 особи (2008)
Площа 27 км²
Поштовий індекс 152610
Телефонний код +7 48532
Географічні координати: 57°32′ пн. ш. 38°20′ сх. д.
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 150 м
Водойма річка Волга
Влада
Вебсторінка uglich.ru
Міський голова Шереметьева Э. М. (рос.)
Мапа

Углич


 Углич у Вікісховищі

Панорама Углича з Волги
Вид Углицької ГЕС з вулиці Спаської
Іконостас Спасо-Преображенського собору. XVIIXIX ст.
Церква на Дивній Горі біля Углича. 16741694 рр.

Населення 37,1 тис. жителів (2005).

Місто розташоване на річці Волга (Углицьке водосховище). Залізнична станція (47-кілометрова гілка від станції Калязін, розташованої на лінії Москва Сонково), порт на Волзі.

Походження назви

На думку М. Фасмера, назва міста пов'язана з дав.-рус. угълъ («кут, вугол»): Волга тут насправді робить закрут, «вугол»[2]. За іншими версіями, топонім походить від дав.-рус. угъль («вугілля»), ніби внаслідок існування тут у давнину вуглярського промислу; чи від назви племені уличі (угличі), що жили по берегах Дунаю й Дністра[3].

Історія

Углич засновано у 937 році (за Іпатіївським літописом у 1148).

Углич був столицею невеликого князівства з 1218 по 1328, коли місцеві князі продали свої права великому князю московському.

15 травня 1591 року у місті був убитий (або зарізався сам) молодший син Івана Грозного Дмитро Углицький[4].

Економіка

Серед провідних промислових підприємств міста:

  • завод «Станкотех»
  • завод «Угличмаш»
  • експериментально-механічний завод (випускає обладнання для маслосироробних підприємств)
  • завод будівельного обладнання
  • сироробний завод (широко відомі «Углицькі» сири)
  • завод мінеральних вод
  • біофабрика
  • птахофабрика
  • лісокомбінат
  • льонозавод
  • меблева фабрика
  • завод з виробництва електричних кабелів і проводів, що належить французький компанії Nexans (відкрито в листопаді 2008 року)[5]
  • фабрика з виробництва дверей Берсон

У межах міста розташована Углицька ГЕС. Також в Угличі знаходиться Всеросійський НДІ маслосироробства.

Годинниковий завод «Чайка» з весни 2006 року призупинив масове виробництво годинників. В наш час[коли?] спеціалізується на виробництві золотих і срібних жіночих і чоловічих наручних годинників.

Пам'ятки архітектури

Углич є одним з міст Золотого кільця Росії, часто відвідується туристами (у місті нерідко зупиняються круїзні теплоходи, що прямують по Волзі). У місті збереглися численні зразки російської архітектури.

Історичним центром міста є кремль, що до XVI ст. слугував резиденцією удільних князів. На території кремля знаходяться:
  • Мурована кам'яниця 1492 р. — двоповерхова палата, дещо спотворена перебудовою XIX ст. Це єдиний залишок палацу місцевих удільних князів.
  • Спасо-Преображенський собор. 17001713 рр. На місці храму XV ст. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм. Фрески 18101811 рр. Іконостас з іконами XVIIXIX ст.
  • Дзвіниця собору. Бароко. 17251730 рр.
  • Церква Дмитра Царевича на Крові. 1692 р. Безстовпний п'ятибанний храм із трапезною та шатровою дзвіницею. Фрески та іконостас 1770-х рр. У церкві знаходиться дзвін кінця XVI ст. — т. зв. «ссыльный колокол».

Також на території міста збережені:

  • Олексіївський монастир. Закладений у 1371 р. До нашого часу дійшли тришатрова трапезна церква Успіння (16281630-і рр.) та п'ятибанна церква Усікновіння голови Івана Предтечі, 1681 р.
  • Воскресенський монастир. Відомий з XIII ст. Споруди монастиря об'єднані галереями у єдиний ансамбль, що будувався одночасно. Воскресенський собор, Смоленська трапезна церква та дзвіниця — все 16741677 рр.
  • Церква Різдва Іоанна Предтечі на Волзі. 1690 р. Безстовпний п'ятибанний храм із двома приділами, трапезною та шатровою дзвіницею.
  • Богоявленський монастир. Відомий з 1584 р. Споруди XVIIXIX ст.
  • Корсунська церква. 1730 р.
  • Казанська церква. 1778 р., бароко.
  • Церква Іллі Пророка в Золоторуччі. 1753 р., наришкінський стиль.
  • Церква Дмитра Царевича на Полі. 1798—1814 рр., класицизм.
  • Громадянська забудова міста включає ряд класицистичних пам'яток XVIIIXIX століть.

В 11 км від міста, в селі Улейма розташований Миколо-Улейминський монастир (заснований у 1460 р. Це великий ансамбль споруд XVIIXVIII ст. Включає:

  • Муровані стіни і вежі. 17001713 рр. Збудовані за зразком тогочасних російських фортець, проте оборонного значення не мали.
  • Троїцька надбрамна церква. 17131717 рр.
  • Микольський собор. 1677 р. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із пізнішими прибудовами.
  • Введенська трапезна церква. 16891695 рр. Із шатровою дзвіницею.

За 12 км від міста, в селі Дивна Гора — мурована Троїцька церква колишнього Дивногорського монастиря, 16741694 рр. Великий безстовпний п'ятибанний храм із трапезною, ґанками та шатровою дзвіницею.

Музеї

В Угличі працює 11 музеїв:

  • Углицький державний історико-архітектурний і художній музей
  • Історико-музична експозиція «Углицькі дзвони»
  • Музей міського побуту
  • Музей годинників годинникового заводу «Чайка»
  • Музей ляльок
  • Музей тюремного мистецтва
  • Музей-клуб «Росія-Волга»
  • Музей міфів і забобонів російського народу
  • Музей історії російської горілки
  • Музей «Дитинства XIX століття»
  • Центральний музей історії гідроенергетики Росії

Видатні містяни

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.