Углич

На думку М. Фасмера, назва міста пов'язана з дав.-рус. угълъ («кут, вугол»): Волга тут насправді робить закрут, «вугол»[2]. За іншими версіями, топонім походить від дав.-рус. угъль («вугілля»), ніби внаслідок існування тут у давнину вуглярського промислу; чи від назви племені уличі (угличі), що жили по берегах Дунаю й Дністра[3].

Углич засновано у 937 році (за Іпатіївським літописом у 1148).

Углич був столицею невеликого князівства з 1218 по 1328, коли місцеві князі продали свої права великому князю московському.

15 травня 1591 року у місті був убитий (або зарізався сам) молодший син Івана Грозного — Дмитро Углицький[4].

Серед провідних промислових підприємств міста:

• завод «Станкотех»
• завод «Угличмаш»
• експериментально-механічний завод (випускає обладнання для маслосироробних підприємств)
• завод будівельного обладнання
• сироробний завод (широко відомі «Углицькі» сири)
• завод мінеральних вод
• біофабрика
• птахофабрика
• лісокомбінат
• льонозавод
• меблева фабрика
• завод з виробництва електричних кабелів і проводів, що належить французький компанії Nexans (відкрито в листопаді 2008 року)[5]
• фабрика з виробництва дверей Берсон

У межах міста розташована Углицька ГЕС. Також в Угличі знаходиться Всеросійський НДІ маслосироробства.

Годинниковий завод «Чайка» з весни 2006 року призупинив масове виробництво годинників. В наш час^[коли?] спеціалізується на виробництві золотих і срібних жіночих і чоловічих наручних годинників.

Углич є одним з міст Золотого кільця Росії, часто відвідується туристами (у місті нерідко зупиняються круїзні теплоходи, що прямують по Волзі). У місті збереглися численні зразки російської архітектури.

Історичним центром міста є кремль, що до XVI ст. слугував резиденцією удільних князів. На території кремля знаходяться:

• Мурована кам'яниця 1492 р. — двоповерхова палата, дещо спотворена перебудовою XIX ст. Це єдиний залишок палацу місцевих удільних князів.
• Спасо-Преображенський собор. 1700–1713 рр. На місці храму XV ст. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм. Фрески 1810–1811 рр. Іконостас з іконами XVII–XIX ст.
• Дзвіниця собору. Бароко. 1725–1730 рр.
• Церква Дмитра Царевича на Крові. 1692 р. Безстовпний п'ятибанний храм із трапезною та шатровою дзвіницею. Фрески та іконостас 1770-х рр. У церкві знаходиться дзвін кінця XVI ст. — т. зв. «ссыльный колокол».

Також на території міста збережені:

• Олексіївський монастир. Закладений у 1371 р. До нашого часу дійшли тришатрова трапезна церква Успіння (1628–1630-і рр.) та п'ятибанна церква Усікновіння голови Івана Предтечі, 1681 р.
• Воскресенський монастир. Відомий з XIII ст. Споруди монастиря об'єднані галереями у єдиний ансамбль, що будувався одночасно. Воскресенський собор, Смоленська трапезна церква та дзвіниця — все 1674–1677 рр.
• Церква Різдва Іоанна Предтечі на Волзі. 1690 р. Безстовпний п'ятибанний храм із двома приділами, трапезною та шатровою дзвіницею.
• Богоявленський монастир. Відомий з 1584 р. Споруди XVII–XIX ст.
• Корсунська церква. 1730 р.
• Казанська церква. 1778 р., бароко.
• Церква Іллі Пророка в Золоторуччі. 1753 р., наришкінський стиль.
• Церква Дмитра Царевича на Полі. 1798—1814 рр., класицизм.
• Громадянська забудова міста включає ряд класицистичних пам'яток XVIII–XIX століть.

В 11 км від міста, в селі Улейма розташований Миколо-Улейминський монастир (заснований у 1460 р. Це великий ансамбль споруд XVII–XVIII ст. Включає:

• Муровані стіни і вежі. 1700–1713 рр. Збудовані за зразком тогочасних російських фортець, проте оборонного значення не мали.
• Троїцька надбрамна церква. 1713–1717 рр.
• Микольський собор. 1677 р. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із пізнішими прибудовами.
• Введенська трапезна церква. 1689–1695 рр. Із шатровою дзвіницею.

За 12 км від міста, в селі Дивна Гора — мурована Троїцька церква колишнього Дивногорського монастиря, 1674–1694 рр. Великий безстовпний п'ятибанний храм із трапезною, ґанками та шатровою дзвіницею.

• 
  Палати удільних князів. 1492 р.
• 
  Церква Дмитра Царевича. 1692 р.
• 
  Спасо-Преображенський собор та дзвіниця. Початок XVIII ст.
• 
  Івано-Предтеченська церква на Волзі. 1690 р.
• 
  Храми Богоявленського монастиря. XVII - XIX ст.
• 
  Храми Олексіївського монастиря - XVII ст.
• 
  Храми Воскресенського монастиря. XVII ст.
• 
  Казанська церква. XVIII ст.
• 
  Іллінська церква. XVIII ст.
• 
  Корсунська церква. 1730 р.
• 
  Церква Дмитра Царевича на Полі. XVIII - XIX ст.
• 
  Трапезна церква Улеймінського монастиря. XVII ст.

• Чистяков Євген Михайлович — радянський льотчик, Герой Радянського Союзу — народився у місті.
• Берггольц Ольга Федорівна — російська поетеса і письменниця — у 1918 — 1921 рр. навчалася в місцевій школі, розташованій на території Богоявленського монастиря .

• Дмитро Углицький — царевич, углицький князь, святий
• Роман Углицький — благовірний князь углицький, святий
• Адріан Углицький — православний святий