Українці Чилі

Будівля муніципального театру в Сантьяго, в якому виступала під час гастролів у Чилі в 1897 р.  Соломія Крушельницька. Фото 2018 р.

Першим задокументованим українським слідом в Сантьяго та Чилі є перебування тут навесні 1897 р. під час гастролів відомої української оперної співачки Соломії Крушельницької. Впродовж п’яти місяців вона з величезним успіхом виступала на сцені муніципального театру (вул. Агустінас, 794) в Сантьяго де Чилі.  Донині збереглися рецензії на вистави опер “Аїда”, “Бал-маскарад” Дж. Верді, “Фауст” Ш. Ґуно, “Манон Лєско” Дж. Пуччіні, “Жидівка” Ф. Галеві за участі С. Крушельницької, в яких музичні критики високо оцінювали прекрасний голос, статуру, артистизм, природну дикцію, чистий тембр молодої співачки.  Перебування Соломії в Сантьяго та її виступи слід увічнити меморіальною дошкою на фасаді театру[1].

Початок міграції українців до Чилі покладено переміщенням колишніх вояків УПА та військовополонених, що не побажали повертатися до Радянського Союзу. Втім, українці весь час являли собою невеличку купку людей. Про діяльність і представників громади до 1990-х років нічого невідомо. Це насамперед пов'язано з правлінням генерала Піночета. На той час відносини Радянського Союзу з Чилі були розірвані.

З розпадом СРСР та становленням незалежної України починають відновлюватися політичні та затверджуватися економічні зв'язки, реалізовуються освітянські проекти, завдяки чому до Чилі перебираються різні фахівці, що працюють у міжнародних компаніях, або українських представництвах. Певний відсоток становлять подружжя, що україно-чилійські подружжя, що переїхали до цієї країни.

На 2016 рік на консульському обліку нараховувалося приблизно 200 українців, а загалом вважається 1 тис. українців у Чилі. Втім відомості доволі приблизні, оскільки існує постійний процес міграції: до Чилі приїздять або виїздять українці. Переважна більшість мешкає у великих містах, насамперед Сантьяго.

Тривалий час українською громадою ніхто не опікувався, оскільки в Чилі не існує окремого посольства України. Цим скористалася Російська Федерація, яка залучала українців до заходів, які проводила Координаційна рада російських співвітчизників. Також українці частіше зустрічалися в Посольстві Росії в Чилі, ніж будь-де. Тому з початком Російської агресії в Криму та на Донбасі стався розкол серед і так маленької громади. Лише близько 50 осіб виявляють патріотичні почуття.

Кафедральний собор Сантьяго (заснований 1561 р.), де було організовано поминальне богослужіння в пам’ять про жертви Голоду 1932-33 рр.

Разом з тим трохи поліпшилася діяльність Посольства України в Аргентині, очільник якого є Послом України в Чилі за сумісництвом. 22 травня 2014 року було засновано Чилійсько-українську інтеграційну палату. Ініціаторами заснування Палати стали чилійські бізнесмени та українці, які проживають у Чилі. Головною метою Палати є налагодження співробітництва, економічних і культурно-освітніх зв'язків між Україною та Чилі шляхом сприяння інформаційному обмінові та розкриттю можливостей співпраці у сферах торгівлі, культури, освіти та спорту. Палата є координаційним майданчиком не лише для обговорення та аналізу проблем і перешкод двосторонньої інтеграції, а й для знаходження ефективних рішень. Чилійсько-українська інтеграційна палата сприяла створенню та укріпленню позитивного іміджу України в Чилі.

На жаль, після кількох років роботи Палата призупинила своє існування[1].

Проте у громади залишаються значні проблеми: на 2017 рік в Чилі було відсутнє окреме місце для ініціативної групи та активістів української діаспори; немає української школи, бібліотеки, магазина українських продуктів. Спілкування відбувається через інтернет, блоги українських активістів.

10 березня 2018 року у м. Сантьяго-де-Чилі за адресою Каміно ель Альба (Camino El Alba), 9500 відбулася урочиста церемонія відкриття Відділення Посольства України в Аргентинській Республіці в Республіці Чилі – першого українського дипломатичного представництва в Чилі. Головою Відділення є Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Чилі – дипломат Віталій Цимбалюк. Його становлення тісно пов’язане з Чилі, адже у 2016 році він закінчив Дипломатичну академію Чилі імені Андреаса Бельйо (м.Сантьяго, Чилі). Задачі нового Відділення дуже важливі – відшукати та об’єднати українську спільноту Сантьяго та усієї країни. Обслуговувати її потреби, зокрема видавати необхідні документи. При Відділенні започатковано недільний гурток для навчання дітей українською мовою, що є першим кроком для збереження мови та спробою консолідації спільноти[1].

• Будівля муніципального театру в Сантьяго, в якому виступала під час гастролів у Чилі в 1897 р.  Соломія Крушельницька.
• На центральній вулиці Сантьяго - вул. Бенрнардо О'хігенса відкрили площу Києва (у списку монументів зазначено «Міст до Києва»). Тут розмістили композицію скульптора Франциско Гасітуа «Міст до Києва» (Monumento conceptual "Puente hacia Kiev"), яка зазнала нападу вандалів. Дощечку із назвою скульптури було викрадено, на пам’ятнику з’явилися графіті, а вздовж вулиці, на якій розташований монумент, простяглася широка траса. У Києві, як відомо, на Оболоні створили площу Сантьяго-де-Чилі з величною композицією у формі герба цієї держави.
• Кафедральний собор Сантьяго (заснований 1561 р.), де було організовано поминальне богослужіння в пам’ять про жертви Голоду 1932-33 рр.
• Парк Арауко (Arauco), де 2018 р. українці Сантьяго відмічали Різдво.

• Українці в Чилі
• | Українська діаспора країн Америки
• | Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Чилі

1. Парнікоза, Іван (17.05.18). Українські сліди в Сантьяго та Чилі. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. Процитовано 01.05.21.