Улитау (гори)

Улитау (каз. Ұлытау) — масив невисоких гір на південному заході Казахського дрібносопковика. Складений переважно гранітами. Схили розчленовані ущелинами тимчасово діючих водотоків, голі і скелясті. На схилах зустрічаються соснові бори і степи, місцями в зволожених пониззях березові діброви, в ущелинах скель - степові злаки, полин, ефедра; на кам'янистих осипах - чагарники. Улитау - один з найдавніших гірських масивів Сари-Арку. Протягнуть з півночі на південь на 200 км. Його найвища точка - пік Акмешит (1131 м) [2].

Улитау

48°38′40″ пн. ш. 66°56′48″ сх. д.
Країна  Казахстан[1]
Система Казахський дрібносопковик
Тип гірський хребет[1]
Висота 1133 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 1517741
Улитау
Улитау (Казахстан)

Улитау називають «країною озер і джерел». Про цілющі властивості гірської джерельної води Улитау знали далеко за межами цього краю.

У XVII-XVIII століттях гори Аргинати (Улитау) вважалися центром всього Казахського степу. У 1730 р тут зібралося близько 40 тисяч озброєних ополченців з усіх трьох жузів. Тоді від імені ханського роду загальне командування військами було покладено на Абулхайра, а безпосереднє керівництво військовими діями здійснював Богенбай батир.

Величні кургани, некрополі, мавзолеї Бегази-Дандибаєвської культури, наскельні малюнки, петрогліфи, шахти, металургійні печі, в яких виплавлялося мідь, олово, срібло, золото та інші стародавні пам'ятники, знайдені і досліджені вченими, свідчать про те, що Улитау з давніх часів був центром Сари-Арку і всього степу.

Велич цих найдавніших гір укладено в значущості подій національної історії Казахстану. Улитау був улюбленим місцем ханів кочових племен. Тут дислокувалася ставка Жоши хана - старшого сина Чингісхана, звідси починав свій завойовницький похід на захід хан Батий. В Улитау споруджені мавзолеї хана Джучі і Алаша хана. На північ від мавзолею Джучі за 610 метрів біля річки залишки трикутного земляного насипу ритуального призначення, побудованого за наказом Чингісхана для поховання Джучі. Сторона грані трикутного молельного городища 118 метрів. Координати трикутного городища 48.161209, 67.818292 (Павловський А. 12.1.2016). В горах також похований хан Золотої Орди Тохтамиш, ординський полководець емір Едиге. На кам'яній плиті Улитауської гори Алтин шоки залишив пам'ять про своє перебування навесні 1391 року великий Тамерлан.

Пам'ятники, які зберігає в собі Улитау, сходять до епох палеоліту і неоліту. На території району знаходиться близько 636 пам'яток, 282 з яких занесені в історико-культурну карту фонду музею «Улитау». На території Улитау по ботанічним і географічним дослідженням виявлено 617 видів рослин, з них 90 видів лікарських.

В одному з золотоординських поховань XIII-XIV століття в горах Улитау разом з членам армії хана Джучі виявлено присутність людини західноєвразійського походження (зразок DA29), що має Y-хромосомну гаплогрупи R1a-YP575 і мітохондріальну гаплогрупи I1. У зразка DA28 визначена Y-хромосомна гаплогрупа C2b1a3a1a3-Y4541 [3].

Примітки

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Аркуш карти M-42-31 Краснознаменское. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1987 р. Видання 1990 р. (рос.)
  3. Peter de Barros Damgaard et al. 137 ancient human genomes from across the Eurasian steppes, 2018

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.