Ульріх Бухгольц

Ульріх Бухгольц (нім. Ulrich Buchholz; 22 грудня 1893, Ландсберг-ан-дер-Варте20 червня 1974, Мельн) — німецький військово-повітряний діяч, генерал-лейтенант люфтваффе (1 лютого 1944). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Ульріх Бухгольц
нім. Ulrich Buchholz
Народився 22 грудня 1893(1893-12-22)
Ґожув-Велькопольський, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 20 червня 1974(1974-06-20) (80 років)
Діяльність військовий керівник
Військове звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За відвагу» (Гессен)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Командор ордена Зірки Румунії
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач

Біографія

29 вересня 1914 року вступив в 150-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, в січні-червні 1915 року — командир роти. З червня 1915 року — льотчик-спостерігач 2-ї бомбардувальної ескадри, льотчик 60-го польового авіазагону, 20-ї винищувальної ескадрильї. В 1918/20 роках служив в прикордонних частинах в Західній Польщі, брав участь у боях із поляками. У вересні 1920 року зарахований в рейхсвер, в 1925/27 роках — командир взводу. 31 липня 1929 року офіційно звільнений у відставку і направлений на секретні льотні курси, після закінчення яких знову зарахований в армію (1 жовтня 1931). З 1 жовтня 1932 року — командир ескадрону 2-го транспортного (зенітного) дивізіону, з 1 березня 1934 року — командир дивізіону.

1 липня 1935 року переведений в люфтваффе і призначений ад'ютантом начальника відділу особового складу штабу 6-го авіаокругу (Мюнхен). З 30 липня 1937 року — начальник 2-го авіаційного училища і комендант авіабази Нойруппін. З 1 вересня 1939 року — вищий начальник військово-навчальних закладів Люфтваффе 6 (зі штаб-квартирою у Празі). В березні 1940 року призначений командиром 3-ї транспортної ескадри особливого призначення. З 15 січня 1943 року — командувач транспортною авіацією на Середземномор'ї, на завершальному етапі кампанії в Північній Африці, невдало намагався налагодити постачання, а потім евакуацію військ з Тунісу. Після капітуляції німецьких військ в Тунісі 14 травня 1943 року штаб Бухгольца був розформований. 1 жовтня 1944 року призначений тимчасово виконувачем обов'язків командира 2-ї авіадивізії, а 1 грудня 1944 року очолив 2-у навчальну авіаційну дивізію. 20 лютого 1945 року переведений в резерв ОКЛ. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В червні 1947 року звільнений.

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 178.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.