Ульріх Грайфельт

Ульріх Генріх Еміль Ріхард Грайфельт (нім. Ulrich Heinrich Emil Richard Greifelt; 8 грудня 1896, Берлін6 лютого 1949, Ландсберг-ам-Лех) — один з вищих офіцерів СС, обергрупенфюрер СС і генерал поліції (30 січня 1944).

Ульріх Грайфельт
нім. Ulrich Greifelt
Грайфельт під час Нюрнберзького процесу (1947).
Народився 8 грудня 1896(1896-12-08)
Берлін, Німецька імперія[1]
Помер 6 лютого 1949(1949-02-06) (52 роки)
Ландсберг-ам-Лех, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер, політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС[2]
Військове звання  Обергруппенфюрер СС,
 генерал поліції (30 січня 1944)
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
Кільце «Мертва голова»

Біографія

Син фармацевта. В 1914 році вступив в 48-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни. У серпні 1916 року переведений в авіацію, льотчик-спостерігач 249-го авіазагону, яким командував Гуго Шперрле. В 1918 році служив в штабі німецької військової адміністрації в Ризі. В 1919 році — член Добровольчого корпусу, брав участь в боях з більшовиками в Прибалтиці. Після демобілізації з армії був залишений в рейхсвері, але потім вийшов у відставку і став бізнесом. В 1932 році фірма Грайфельта розорилася. 1 квітня 1933 року вступив в НСДАП (квиток №1 667 407), 6 липня 1933 року — в СС (посвідчення №72 909). З 1 травня 1934 року — начальник штабу оберабшніту СС «Ельба», з 15 червня 1934 року — оберабшніта СС «Рейн». 25 травня 1935 року призначений начальником Центральної канцелярії Головного управління СС. 24 лютого 1937 року переведений в особистий штаб рейхсфюрера СС. З 7 жовтня 1939 року — начальник Головного штабного управління СС імперського комісара з питань консолідації німецького народу. В кінці Другої світової війни заарештований союзниками. На Нюрнберзькому процесі у справі Головного управління СС з питань раси і поселення 10 березня 1948 року був засуджений до довічного ув'язнення. Помер у в'язниці від серцевого нападу.

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1024837416 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.