Умберто Нобіле

Умбе́рто Но́біле (італ. Umberto Nobile; 21 січня 1885, Лауро, Королівство Італія  — 30 липня 1978, Рим, Італія) — італійський дирижаблебудівник, дослідник Арктики, генерал. Нобіле був розробником і пропагандистом напівжорстких дирижаблів під час «Золотого Століття Авіації» між двома світовими війнами. Його насамперед пам'ятають за проектування та пілотування дирижабля «Норвегія», який, найімовірніше, був першим літальним апаратом, який 12 травня 1926 р. досяг Північного полюса (те, що експедиція на літаку досягла полюса на кілька днів раніше, піддається сумніву), і який, безперечно, першим перелетів через полярні льоди з Європи в Америку.

Умберто Нобіле
італ. Umberto Nobile
Умберто Нобіле і його собака Тітіна, 1926 р.
Народився	21 січня 1885(1885-01-21)[1][2][…] Лауро, Провінція Авелліно, Кампанія, Італія
Помер	30 липня 1978(1978-07-30)[1][2][…] (93 роки) Рим, Італія
Поховання	цвинтар Фламініоd
Країна	Італія[3]  Королівство Італія
Діяльність	авіакосмічний інженер, airship pilot, polar explorer, політик, льотчик
Alma mater	Неапольський університет імені Фрідріха II
Знання мов	італійська[1]
Членство	Папська академія наук[4]
Посада	member of the Constituent Assembly of Italyd
Військове звання	дивізійний генерал
Нагороди	Золота медаль Конгресу (29 травня 1928)
IMDb	ID 0633501
Сайт	[http://]
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Нобіле у 1928 р. полетів на розробленому ним дирижаблі «Італія», другому полярному дирижаблі. Ця експедиція закінчилася аварією, частина екіпажу загинула, для порятунку вцілілих були здійснені міжнародні рятувальні експедиції. Серед інших у експедиції брав участь Адольф Гуль.

Після повернення до Італії Нобіле зустріли захоплені натовпи італійців. Однак італійська і зарубіжна преса почала звинувачувати його у катастрофі й у тому, що він залишив свій екіпаж, полетівши першим. До цього додалися непрості відносини Нобіле з деякими впливовими фашистами.

У 1931 році Нобіле поїхав в СРСР, де 5 років працював над створенням дирижаблів.

У 1936 році він повернувся в Італію, де продовжував викладати, але в 1939 році виїхав до США. Після поразки фашизму в 1945 році італійські ВПС зняли з Нобіле всі обвинувачення, і він був відновлений в чині генерал-майора. Нобіле продовжував викладати в університеті Неаполя. У 1946 році балотувався в Установчі збори як незалежний кандидат за списками Італійської комуністичної партії.