Уренгой

селище міського типу Уренгой
рос. Уренгой; нен. Пюра ңо
Герб Уренгоя	Прапор Уренгоя
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ямало-Ненецький автономний округ
Муніципальний район	Пурівський район
Поселення	Уренгойське міське
Код ЗКАТУ:	71160659000
Код ЗКТМО:	71920159051
Основні дані
Час заснування	1966
Статус селища міського типу	1979
Населення	10082 особи (2017[1])
Поштовий індекс	629860
Телефонний код	+7 34934
Географічні координати:	65°57′37″ пн. ш. 78°27′49″ сх. д.
Вебсторінка	mo-urengoy.ru
	Мапа
	; Уренгой ; Уренгой

Уренго́й (рос. Уренгой, нен. Пюра ңо) — селище міського типу у складі Пурівського району Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Уренгойського міського поселення.

Географія

Селище розташоване поблизу Полярного кола, на правому березі річки Пур біля впадіння у неї річки Велика Хадир'яха і недалеко від впадіння у неї річки Євояха. Станція Коротчаєво — залізничний тупик, на відгалуженні від селища Коротчаєво, через який проходить гілка в Новий Уренгой, є також річковий порт.

Історія

1932 року на правому березі річки Пур виникла ненецька факторія — Уренгой. Його назва складається з 2 слів хантийського «уренг» і ненецького «кой». У перекладі це означає «висока трава». А по чисто ненецькій версії — «звучить (співає) височина». 1949 року селище стало кінцевим пунктом 501-го будівництва і стикування з 503-ім будівництвом — дороги «Салехард — Ігарка», на якій працювало кілька тисяч ув'язнених. 1953 року будівництво заморозили, а ув'язнених вивезли.

1964 року Тарко-Салевська група партій Тазовської геофізичної експедиції підтвердила наявність газу на Уренгойському родовищі. 1966 рік вважається роком народження геологічного селища Уренгой.

Статус селища міського типу — з 1979 року.

Відкриття унікального за своїми обсягами Уренгойського газового родовища сколихнуло ввесь СРСР, слово «Уренгой» почало миготіти на сторінках газет і журналів, про нього говорили по радіо і телебаченню. Увага фахівців нафто- і газорозвідки була прикута до карти Західного Сибіру. Побудовані магістральні газопроводи «Уренгой — Грязовець» (1981), «Уренгой — Помари — Ужгород» (1983—1984) і багато інших, що створили систему транспортування сибірського газу.

Населення

Населення — 10082 особи (2017, 10066 у 2010[2], 9329 у 2002[3]).

Примітки

Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Архівована копія. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 29 липня 2019.
Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.

Джерела

Аркуш карти Q-44-73.

Посилання

На Вікімапії

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 29 липня 2019.

[3] Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.