Урух (річка)

Урух (діг. ос. Іріф, ірон. Ӕрӕф, річка Араф[1]; кабард. Урыху ) — гірська річка в Північній Осетії та Кабардино-Балкарії. Довжина 104 км. Випливає з льодовика Мостоцете[2] у Дігорській ущелині Північної Осетії. Площа водозбірного басейну — 1280 км². Середня витрата води в 47 км від гирла — 20,2 м/с.[3]

Урух
43°27′22″ пн. ш. 44°06′26″ сх. д.
Витік
• координати 42°54′14″ пн. ш. 43°25′40″ сх. д.
Гирло Терек
• координати 43°27′21″ пн. ш. 44°06′25″ сх. д.
Басейн Басейн Терекаd
Країни:  Росія
Регіон Північна Осетія
Кабардино-Балкарія
Довжина 104 км
Площа басейну: 1280 км²
Середньорічний стік 40 кубічний метр за секунду
Притоки: Aygamugad, Sekholadond і Khaznidond
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 07020000412108200003853
GeoNames 478600
 Медіафайли у Вікісховищі

В Урух впадає декілька інших річок (напр. Караугомдон, Танадон, Айгамуга, Хазнідон), що також беруть початок із потужних льодовиків. Урух тече глибокою мальовничою ущелиною (див. Дігорська ущелина). Надзвичайно велична вона в місці, відомому під ім'ям Ахшинта, де Урух прорізає у Скелястому хребті вузьку щілину перед виходом на площину гряди Чорних гір, утворюючи каньйон, який іноді називають Дигірською тісниною.

Урух впадає в Терек поблизу станиці Александровська. У нижній течії розбивається на безліч приток та рукавів. Уздовж долини річки розташовано декілька селищ.

Етимологія

У перекладі з осетинського Урух (ос. Уæрӕх/Урух) означає «широкий»[4]. Найбільш уживана назва цієї річки — традиційне «Ірӕф» («Ӕрӕф» — іронський діалект), звідси і назва району: Ірафський. На думку іраніста Васо Абаєва, гідронім «Ірӕф» містить у собі компоненти ir і *af, перший з яких — етнонім осетин-іронців, а другий означає «вода» на більшості східно-іранських мов, у тому числі і скіфською.

Примітки
  1. Инструкция по передаче на картах осетинских географических названий. — 2-е изд., стереотипное. — М.: ОНТИ ЦНИИГАиК, 1969. — С. 10.
  2. Аркуш карти K-38-39 Чихареши. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  4. Абаев В. И.

Література
  • Урух // Словарь современных географических названий / Рус. геогр. о-во. Моск. центр; Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Екатеринбург: У-Фактория, 2006.
  • Историко-этимологический словарь осетинского языка. — Л. : Изд-во АН СССР, 1989. — Т. 4. — С. 90.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.